Чому в Україні впала статистика нових хворих COVID-19, чи існують ефективні ліки і скільки людей потрібно вакцинувати для перемоги над епідемією.

Про все це та інші важливі питання РБК-Україна розповів академік Сергій Комісаренко, інформує UAINFO.org.

Щеплення від коронавірусу вже отримали перші мільйони людей по всьому світу. Чекаючи ефекту від вакцин, керівництво держав намагається стримувати епідемію масковим режимом і карантином.

На відміну від багатьох європейських країн, де з жовтня вірус завдає удар з новою силою, в Україні офіційна статистика захворюваності ближче до кінця року пішла на спад. У січні влада розраховує послабити епідемію, яка після свят може знову наростити оберти, двотижневим локдауном. А потім дотягнути до початку вакцинації в лютому.

Про її ефективність в Україні та світі, загрозу мутованого коронавірусу і ускладнення, які вірус залишає після себе, в інтерв'ю РБК-Україна розповів директор Інституту біохімії імені О.В. Палладіна НАН України, голова комісії з біобезпеки та біологічного захисту при РНБО, академік Сергій Комісаренко.

– Зараз в офіційній статистиці ми бачимо зменшення нових випадків захворювання COVID-19. Люди справді менше хворіють чи це лабораторії менше тестують?

– Я не думаю, що менше тестують. Я думаю, що просто менше виявляють вірус. Як правило, тестування роблять, коли люди з ознаками захворювання чи після можливого контакту з інфікованими звертаються з проханням зробити діагностику. Якщо менше виявляють вірус, отже, менше людей зверталися за діагностикою і, можливо, менше людей було інфіковано.

Читайте також: Китай засекречивает данные о коронавирусе – AP

Зрештою, це відбувалося і відбувається в різних країнах по-різному. Можливо, що у нас насправді зараз менше людей інфікуються цим коронавірусом, і, можливо, що у нас завершується перша хвиля. І було б добре, щоби друга хвиля взагалі не почалася чи почалася значно пізніше.

– Що могло повпливати на спад захворюваності, які фактори?

– Перший і головний чинник, який може впливати – це поведінка самого вірусу. Він стає то більш контагіозний, то менш контагіозний. Поки що немає новин про те, що вірус стає більш чи менш летальний, що він спричиняє більш жорстке чи полегшене захворювання. Його поведінка щодо перебігу захворювання поки що не змінилася. Але його контагіозність змінюється.

Я думаю, що, врешті-решт, в Україні розповсюджений штам коронавірусу, який не такий уже й контагіозний, як віруси в інших країнах на заході Європи. Але для цього потрібно було б проаналізувати структуру геному чи геномів цього вірусу в Україні й порівняти з іншими. У нас поки цього не робиться.

Другий чинник, також вкрай важливий – це те, що наші люди поступово починають розуміти небезпечність вірусу та захворювання COVID-19, яке він викликає, і починають більш ретельно виконувати рекомендації карантину: маски, миття рук і дистанціювання.

– Чи правда, що ймовірність захворіти й тяжкість хвороби залежить від кількості вірусу, що потрапила до організму?

– Думаю, що залежить, але не тільки. Звичайно, чим більше вірусу – тим перебіг захворювання може бути більш тяжким. І те, чи взагалі захворіє людина, залежить, звісно, від дози вірусу. Про яку точно дозу вірусу йде мова – ніхто не знає.

Ми також не знаємо, але, думаю, це можна передбачити, як впливає шлях зараження. Тобто чи заразилася людина через носову порожнину, чи через рот до трахеї, бронхів і до легенів – складно сказати. Але перебіг захворювання тоді може відрізнятися. Якщо вірус потрапляє через носову порожнину, він може потрапити в мозок, викликати його захворювання, а також через кров розійтися по всьому організму.

Існує певна доза, яка є недостатньою для захворювання. Хоча деякі захворювання спричинені єдиною одиницею патогена, наприклад, такі особливо небезпечні інфекції як чума.

Читайте також: Автора репортажей о вспышке коронавируса в Ухане посадили в тюрьму на 4 года

Водночас, напевне, зараження залежить від стану самого вірусу – якщо він пошкоджений, то зараження не відбувається, та від стану людини, до якої потрапив вірус: віку, статі (чоловіки більш схильні до зараження та захворювання), супутніх захворювань, стану імунної системи протидіяти вірусу тощо.

– Чому в деяких сім'ях, які живуть разом, ділять побут, можуть захворіти не всі члени сім'ї, а лише один чи кілька?

– Це, знову ж таки, залежить від різних чинників. Як я казав, це залежить від дози вірусу. Залежить ще й від того організму, у який вірус потрапляє. Можливо, у цього організму, у цієї людини вже існує природній імунітет. Можливо, цей природній імунітет виробився проти тих коронавірусів, якими людина хворіла раніше.

Ви знаєте, що люди хворіють на сім типів коронавірусу. Чотири – ті, які щороку спричиняють у нас гострі респіраторні захворювання, вони проходять досить легко й інколи ми на них не звертаємо особливої уваги. І три – вкрай небезпечні. Це перший SARS-CoV 2002-2004 років, MERS-CoV 2012 року й останній – SARS-CoV-2.

Тобто, можливо, у людей існує перехресний імунітет – імунітет проти тих менш небезпечних коронавірусів, який дозволяє імунній системі реагувати як захист проти останнього коронавірусу.

По-друге, у людей просто може бути потужна імунна система. Вона залежить від багатьох чинників: від генетики, від харчування, від утоми тощо. Якщо в людини потужна імунна система, вона може побороти вірус, який потрапив до її організму, наприклад, від тих людей, які живуть поруч із ним.

– Виходить, що є люди, які ніколи не захворіють на цей коронавірус?

– Є. Також є люди, які можуть самі не хворіти, а бути розповсюджувачами.

 Комісаренко каже, що є люди, які ніколи не захворіють на "ковід" (фото: nas.gov.ua)

– Часті випадки, коли сімейні лікарі відразу після підтвердження коронавірусу у їхніх пацієнтів призначають їм антибіотики. Поясніть, чому цього робити не можна.

– Думаю, можливо, це така стратегія перестрахування: про всяк випадок дати й показати пацієнтам, що лікарі все ж звертають увагу на їхню хворобу й починають відразу її лікувати.

Справа в тому, що антибіотики на віруси взагалі не діють. Але вони можуть діяти на бактеріальну інфекцію, яка потім може приєднатися до вірусної інфекції. Тільки тоді потрібно вводити антибіотики.

Причому бажано вводити ті антибіотики, які діють саме на ту бактеріальну інфекцію, яка приєдналася. Для цього потрібно дізнатися, чи чутливі бактерії до цього антибіотика чи ні. Бо інакше антибіотик може завдати лише шкоду, якщо виявиться, що ті бактерії є резистентними, нечутливими до нього.

Читайте також: "Він – герой, бо погодився рятувати інших ціною свого життя". Історії лікарів, які загинули через COVID-19

Тому на початку захворювання на коронавірус, як правило, ніхто не призначає антибіотиків. І люди самі не мають приймати антибіотики, тому що вони можуть спричинити резистентність до них.

– Чи правда, що противірусні препарати також не варто приймати під час амбулаторного лікування й під час легкого перебігу захворювання?

– Поки що специфічних ліків проти цього вірусу немає. Наприклад, Ремдесивір, який створений проти вірусу Ебола: спочатку думали, що він буде ефективними ліками в боротьбі з коронавірусною інфекцією. Його навіть застосовували під час лікування Дональда Трампа.

Але потім масова перевірка хворих із коронавірусною інфекцією в програмі "Солідарність" Всесвітньої організації охорони здоров'я продемонструвала, що, на жаль, Ремдесивір та ще троє ліків-претендентів на використання на цей вірус не діють.

– А вітаміни можна приймати?

– Не можна, а потрібно! Людина мусить мати достатній рівень вітамінів, особливо вітамінів D і С. Також можна приймати рекомендовану дозу вітаміну E.

Дуже важливу роль відіграє саме вітамін D. Його концентрація визначається в міжнародних одиницях (МО). Наприклад, 2-5 тисячі МО застосовують як профілактику багатьох інфекційних захворювань, а також при лікуванні злоякісних пухлин.

Навіть при туберкульозі чи інших інфекційних захворюваннях рекомендують приймати вітамін D, тому що, на жаль, у світі багато людей мають гіповітаміноз D, тобто недостатність цього вітаміну. Вже доведено численними дослідженнями, що люди із тяжким перебігом COVID-19, а також ті, хто загинув, відносилися до групи хворих із дефіцитом вітаміну D.

Якщо людина інфікувалася коронавірусом, їй, як правило, потрібно приймати великі дози вітаміну D: 10-20 тисяч МО на добу, перші 2-3 доби, потім можливі кількаденні перерви. Тобто великі дози вітаміну D, як вважається, підтримують імунітет людини, але, напевне, не тільки.

– Який є прогрес у розробці ліків проти COVID-19?

– Над ліками працюють дуже інтенсивно, щонайменше у двох напрямах. По-перше, намагаються знайти ліки, які будуть специфічними до самого вірусу. Зрештою, такі ліки знайдені, і їх досить багато, але вони ефективні у культурі вірусів чи на частинах вірусу, але не працюють в організмі інфікованих людей.

Наприклад, той же Ремдесивір є ефективним інгібітором ферменту, ензиму, який розмножує геном цього вірусу – РНК-залежної-РНК-полімерази. Тобто цей ензим синтезує молекули РНК нових вірусів в клітинах інфікованих людей. Але коли вводять цей препарат людині – він неефективний. Можливо, через те, що він погано потрапляє в клітини, інфіковані вірусом. Є багато можливих причин.

Тобто поки що немає ліків, які специфічно діють на цей вірус. Тому проти коронавірусу пробували ліки, які вже мають дозвіл на використання при інших захворюваннях – здебільшого вірусних. І знайшли ліки, які знов-таки діють на вірус in vitro – у склі, у культурі клітин. Але вони не працювали в організмі людини.

Водночас є ліки, які використовують проти ускладнень, що дає COVID-19. Наприклад, добре відомий Дексаметазон, який не діє на сам вірус, але діє на прояви захворювання. Якщо відбувається гіперактивація імунної системи – цитокіновий шторм – Дексаметазон дає змогу його подолати. Його ефективно використовують і він дозволений для лікування людей із цим коронавірусним захворюванням.

– Ви, напевно, слідкуєте за перебігом вакцинації у світі. Перші результати обнадійливі?

– Звичайно. Проведена третя фаза клінічних випробувань на великій кількості людей продемонструвала, що ці вакцини, наприклад – Pfizer, Moderna, AstraZeneca – є високоефективними. І ними треба вакцинуватися.

Навіть якщо є незначні побічні ефекти – іноді вони виникають – вони ніяким чином не можуть зрівнятися з тією шкодою й наслідками, які може принести саме захворювання COVID-19.

Якщо в людини, справді, є підозра на можливу гіперімунну реакцію, алергічні прояви, то, звичайно, тоді вакцинацію потрібно робити в присутності медичних працівників, які знають, як діяти на випадок загрози.

  Вакцинувати потрібно приблизно 30 мільйонів українців, - Комісаренко (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

– Якщо людина інфікована, але ще про це не знає, і сам вірус себе ніяк не проявляє, і вона йде вакцинуватися. Чи не є це загрозливим для організму людини?

– Я думаю, що не є. Вакцинація не має активізувати зараження й перебіг захворювання, тим більше тоді, коли немає його проявів.

– За останніми даними, у 2021 році Україна може отримати вакцину для 4 мільйонів осіб через COVAX, ще законтрактовані дози для 2 мільйонів. Тобто разом 6 мільйонів українців, чи вистачить цієї кількості, аби хоча б заглушити епідемію у 2021 році?

– Ні, не вистачить.

– З'явився план вакцинації, згідно з яким протягом наступних двох років в Україні збираються прищепити 20 мільйонів осіб. Чи не вийде так, що якщо вакцинуватимуть одну частину протягом року, а потім наступного року – другу частину, то вже до того часу пропаде імунітет у першої? Чи буде такий план вакцинації ефективним, аби подолати епідемію в країні?

– Я вважаю, що треба було би провакцинувати приблизно 30 мільйонів осіб. На жаль, у нас в Україні є люди, які виступають категорично проти вакцин, що є вкрай небезпечним і для них самих, і для їхніх близьких, і взагалі для країни. Бажано, щоби якомога більше людей провакцинувалися.

По-друге, потрібно все ж створити такі умови, щоби більшість людей були нечутливими до дії вірусу – щоби в них був активний імунітет, щоби їхня імунна система мала відповідну імунну пам'ять. Але це залежатиме щонайменше від двох чинників: від стану імунітету цієї людини і від якості вакцини. Я дуже сподіваюсь, що в України будуть високоякісні вакцини.

Тому я думаю, що 20 мільйонів – це мало, але це краще, ніж 4 чи 8 мільйонів. Також я переконаний, що два чи півтора роки – занадто довго. Треба докласти максимум зусиль для більш повної – 30-35 мільйонів громадян України – і вчасної вакцинації, завершити її до кінця 2021 року.

Щодо тривалості дії вакцини, тут досить складно передбачити, тому що ми поки не знаємо, як довго працюватиме імунітет після вакцинації. Проте є добрі новини в тому сенсі, що вакцина, напевно, буде викликати більш потужний імунітет, ніж перенесене захворювання.

Хоча й перенесене захворювання може викликати імунітет різної тривалості. Взагалі, вважається, що чим тяжчим був перебіг захворювання, тим потужнішим буде в людини імунітет після одужання, бо найбільша стимуляція імунної системи була під час тяжкого захворювання. А в тих, хто переніс COVID-19 дуже легко, можливо, імунна відповідь буде слабкішою.

Однак радять усім людям імунізуватися: і тим, хто переніс захворювання, і тим, хто не був інфікованим. Єдине – що в першу чергу треба все ж імунізувати тих людей, які ще не хворіли. Тому що ті, хто перехворів, можуть ще мати певний імунітет, і вони можуть ще трохи почекати, поки будуть імунізовані інші.

– Вакцинація має бути добровільною в Україні?

– Обов'язковою не має бути. Але засоби масової інформації мають розповідати про якість вакцин, про їхню високу ефективність і про те, що відсутність імунітету й імунізації може призвести до дуже важких наслідків. Бо після перенесеної хвороби можуть бути ускладнення, які залишаться протягом місяців, а може, і протягом багатьох років.

– Наскільки загрозливий той мутований штам коронавірусу, що був зафіксований у Великобританії?

– Поки що нам не так уже й багато відомо про цей вірус. Він з'явився приблизно 3-4 місяці тому – приблизно на початку вересня на півдні Великобританії. Цей вірус, на щастя, не спричиняє більш тяжкого перебігу захворювання. У нього летальність не більша, ніж у існуючого вірусу.

І, на щастя, мутації в ньому, напевно, не зачіпали ті частини протеїну вірусу, проти яких виробляються вакцини. Тобто вони не повинні впливати на вакцинацію. Але, на жаль, його негативна риса в тому, що він розповсюджується швидше, ніж старий вірус.

Зараз понад 60% інфікованих мешканців Лондона вже мають саме цей варіант вірусу. В той же час цей вірус знайдено і в інших країнах світу, зокрема, Данії, Нідерландах, Бельгії, пізніше – у Франції, Італії. З Південно-Африканської Республіки до Європи потрапив недавно мутант вірусу – "подібний до англійського". Директор Національних інститутів здоров’я США (US NIH) професор Френсіс Коллінз вважає, що цей штам вірусу вже є і в США.

– Чи правда, що мутація пройшла в білковому шипі вірусу (глікопротеїні шипа S)?

– Спочатку вважали, що ця мутація не торкається S протеїну. Вона була пов'язана з генами, які кодують нуклеокапсидний протеїн N і одну із так званих відкритих рамок зчитування. N протеїн прикриває геномну РНК вірусу, є імуногенним, і тому проти нього спрямована більшість тестів на виявлення антигену – швидкі тести.

На поверхні цього вірусу є чотири протеїни: S протеїн, N протеїн, M протеїн і протеїн Е суперкапсиду (оболонки) вірусу. От S протеїн – це головна діюча особа, він відіграє головну роль у взаємодії вірусу з клітиною-господарем, а також у розпізнаванні вірусу імунною системою людини. Саме проти нього спрямовані майже всі вакцини, що розробляються у світі.

На щастя, мутації у цьому протеїні відбуваються доволі рідко. Але секвенування "нових" мутантів, що з’явилися на південному сході Англії, показали значну кількість мутацій, зокрема делецій, що сталися в S протеїні. Саме вони і призвели до суттєвого збільшення репродуктивного числа вірусу (більше на 0,4) і до більшої контагіозності (на 70%), але вони не повинні вплинути на специфічність створених вакцин.

 Комісаренко вважає, що вакцинація не має бути обов'язковою (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

– Чи коронавірус є більш небезпечним, ніж грип?

– Небезпечність кожної хвороби залежить від перебігу захворювання. Інколи більш небезпечний патоген може спричиняти значно легший перебіг захворювання, ніж менш загрозливий патоген. Від вірусу грипу також інколи гинуть люди. Водночас і від коронавірусної інфекції люди далеко не завжди помирають.

Усе залежить і від того, про який грип йде мова. Наприклад, летальність пташиного грипу, який поширювався у 2005 році, була понад 50%. Але він передавався від птахів до птахів і від птахів до людей, у випадках, коли люди контактували із великою концентрацією вірусу. Як правило, ним хворіли люди, які працювали з птахами, наприклад, на птахофермах, чи мисливці.

Але, на щастя, від людей до людей цей вірус не передавався. Якби він передавався від людей до людей, ще й повітряно-крапельним шляхом, то уявіть, яка б це була небезпека для світу! Від вірусу грипу "іспанки" в 1918-1920 роках, летальність якого часом була 18-20%, померло від 50 до 100 мільйонів людей!

У чотирьох із семи коронавірусів, які я згадував, летальність – приблизно 0,001%. А може, і ще менша. У цього коронавірусу, залежно від умов, летальність – менша ніж 1% до приблизно 2-3%. Інколи бувала і значно вища. Наприклад, у Великобританії часом летальність досягала 12%. Зараз в Україні – 1,7%, тобто одна особа із 60 хворих помирає.

Проте в першого SARS летальність була 11%. А у MERS – 34%, тобто третина заражених помирала. На щастя, ті коронавіруси передавалися значно гірше, ніж цей. Значно менше людей було інфіковано. І він передавався тільки тоді, коли в людей були ознаки захворювання. А коли в людини є ознаки захворювання – її ізолюють. І коли її ізолюють, то вона й не передає вірус.

Повертаючись до вашого питання, думаю, можна вважати, що коронавірус SARS-CoV-2 і захворювання COVID-19, яке він викликає, за інтегральним ефектом на здоров’я людей та на світову економіку є значно більш небезпечним, ніж вірус грипу, що викликає сезонні захворювання, але менш небезпечним, ніж вірус грипу "іспанки" 1918-1920 років. Поза тим, коли закінчиться пандемія SARS-CoV-2 – невідомо.

– Якими є відтерміновані й незворотні наслідки в тих пацієнтів, які перехворіли на "ковід"?

– Цей вірус і захворювання, яке він спричиняє, може бути мультиорганним, може бити по різних органах. Він може призводити до ускладнень зовсім різного ступеня – від легких до більш складних, а інколи й до летальних.

Воно може вражати центральну нервову систему, тобто позначатися на пам'яті, на поведінці, спричиняти симптоми, схожі на інсульт, бити по серцю, спричиняти захворювання, схоже на інфаркт міокарда, і призводити до смерті.

Читайте також: Що робити, якщо не вистачає кисню при Covid-19: поради лікаря

Приблизно третина людей має ускладнення з нервовою системою – чи то центральною, чи периферичною. Приблизно в третини відбувається активація системи гемостазу, тому можуть виникати численні тромбози, зокрема легень. Може бути досить складне запалення легень, може бити по нирках. Моєму приятелю, який у Німеччині досить важко перехворів, довелося після ускладнення видалити одну нирку.

Тобто в різних людей можуть бути різні ускладнення, вони можуть бути короткими, можуть бути довготривалими.

– З чим пов'язані випадки суїциду серед хворих COVID-19? Це вплив вірусу чи паніка?

– Якщо вірус впливає на центральну нервову систему, то він може призводити й до суїцидів. Це може бути депресія, це може бути втрата свідомості.

– Чи справді одноразові медичні маски – ці блакитні, які продаються в аптеках і магазинах – захищають людину від зараження?

– Вони захищають людину від зараження. Вони також допомагають людині не хапати себе за обличчя. Коли людина торкається свого обличчя, особливо в зоні носа, вона може переносити вірус, який є на руках, і заражати себе.

Нещодавно слухав прес-конференцію прем'єр-міністра Великобританії і його колег. У всіх виступаючих на кожній трибуні були три гасла: перше – мити руки, друге – одягати маску і не торкатися обличчя, і третє – тримати дистанцію у шість футів, краще – два метри. Усі ці гасла, які були від самого початку поширення цієї інфекції, актуальні й зараз – і до вакцинації, і після.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube