Президент України Володимир Зеленський відзначив сміливість своєї колеги – президентки Молдови Майї Санду – під час приїзду останньої до Києва з офіційним візитом. Ця сміливість, за версією Зеленського, полягала в тому що президентка Молдови назвала Крим українським!

Справді – це ж героїчний вчинок, за який пані Санду могла би отримати не лише подяку, а й медаль чи орден, якби у "офісі президента" трохи підметушилися. Чому ні? Хто заважає нашому президенту запровадити медаль "За називання Криму українським"? Один раз назвав – медаль третього ступеню, три рази – другого, десять разів – третього. Це для простих громадян. А для іноземних політиків та депутатів від ОПЗЖ можна взяти вище – давати за це орден трьох чи п'яти ступенів, пише Микола Несенюк, для Gazeta.ua, інформує UAINFO.org.

Читайте также: Геополітична актуальність України зростає, час скористатися цим – Гопко

Не смійтеся. Це може для вас назвати Крим українським не подвиг. А для Зеленського, у якого при потребі назвати Росію ворогом щораз відбирає мову, це подвигом і є. Недарма ж він та його численні сценаристи так пишаються словами із новорічного звернення щодо напису "Крим – це Україна" на піску ялтинського пляжу. Ці слова Зеленського не просто героїчні – вони геніальні! Тому що жодного піску на пляжах Південного берегу Криму ніколи не було – виключно кам'яна галька. Тому, аби здійснити новорічне бажання нашого президента, слід або централізовано завезти на той пляж кілька сотень тон піску, або чекати, поки та галька зітреться у пісок сама. А це станеться років так за тисячу, коли не більше. Дивіться, мовляв, пане Х"йло, як я все хитро завернув – і вашим, і нашим.

Читайте також: Санду дає підстави радіти як за Молдову, так і за Україну – нардепка

А загалом це все дуже сумно. Тому що згадується чомусь громада німців Кенігсберга, який за підсумками другої світової війни 1945 року віддали Росії, тоді ще СРСР, і перейменували на Калінінград. Вимушені залишити рідний край, колишні кенігсберці щороку збиралися у десь у західній Німеччині, вбирали національні костюми та проголошували тости за повернення до німецького Кенігсбергу, тимчасово окупованому росіянами. Минуло вже сімдесят п'ять років. Вже немає кому збиратися та вбирати національний одяг Східної Прусії. Зате проголошувати Кенігсберг німецьким можна скільки завгодно – хоч ще сімдесят п'ять років, хоч більше.

Так само і у нас. Російським окупантам глибоко начхати на те, хто і як називає захоплений ними Крим. Тому що Крим слід відвойовувати. І вже після того називати сміливими та нагороджувати тих, хто це зробить. Але це все не про Зеленського та його "ялтинський пісок".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube