MENU

Епоха Дональда Трампа добігла кінця. Ось як він "повертав Америці велич" — у 12 ключових подіях

2140 0

  Президент США Дональд Трамп розмовляє з журналістами під час поїздки на авіабазу Ендрюс, штат Массачусетс, 18 лютого 2020 року. Фото: AP/Evan Vucci

20 січня рівно опівдні за Вашингтоном Дональд Трамп перестане виконувати обов’язки президента США. Завершилася ціла епоха, за якої республіканець обіцяв “повернути Америці велич” (“make America great again”).

Нromadske.ua пригадало коротко 12 найцікавіших і найпомітніших, на наш погляд, подій, якими Дональд Трамп увійде в історію як 45-ий президент Сполучених Штатів, інформує UAINFO.org.

«Безпрецедентний економічний бум»

За президентства Трампа американська економіка почувалася загалом дуже добре: мінімальне за 50 років безробіття, рекордна за той же період кількість робочих місць, зростання доходів населення, найвищі в історії показники біржових індексів.

Епідемія коронавірусу частину цих здобутків нівелювала. Наприклад, вперше з часів Великої депресії протягом одного президентського строку кількість робочих місць знизилась — наразі їх на 3 мільйони менше, ніж у 2016-му.

Читайте також: Трамп заборонив США купувати безпілотники у країн, які є "противниками, загрозливими для національної безпеки"

А втім, багато зі своїх економічних досягнень Трамп успадкував від свого попередника Барака Обами, додавши до них суттєве скорочення податків (передусім для великого бізнесу) й масову дерегуляцію.

Один із побічних наслідків, однак, — стрімке зростання державного боргу, розмір якого наближається до того, що був за часів Другої світової війни.

  Президент США Дональд Трамп вітається з президентом Китаю Сі Цзіньпіном під час зустрічі в кулуарах саміту G-20 в Осаці, що на заході Японії, 29 червня 2019 року. Фото: AP/Susan Walsh

Торговельні війни з Китаєм і не лише

Протекціонізм — ще одна відмінна риса економічної політики Трампа. У 2018 році він розпорядився обкласти митом імпорт з Китаю — загалом близько 360 мільярдів доларів, починаючи зі сталі та алюмінію. І хоча наприкінці 2019-го Китай і США домовилися припинити торговельну війну, Вашингтон продовжує вводити санкції проти китайських технологічних компаній, звинувачуючи їх у шпигунстві й крадіжці інтелектуальної власності. 

В опалу Трампа потрапили й Канада та Мексика, яких він фактично змусив укласти нову угоду про зону вільної торгівлі.

Статистика не підтверджує, що Трамп «легко виграв» торговельну війну. Через санкції американські компанії перенесли своє виробництво з Китаю не у США, а у В’єтнам і на Філіппіни, де робоча сила дешевша (та й такі випадки не масові). Дефіцит в американській торгівлі, у порівнянні з часами Барака Обами, не надто змінився, а в серпні 2020-го сягнув рекордного за останні 14 років показника. 

А що Китай? Попри торговельну війну, він свій експорт навіть наростив. А торгівля медичними товарами за часів пандемії допомогла Пекіну ще більше.

  «Матрьошки» із зображеннями президента США Дональда Трампа, президента Росії Володимира Путіна тощо в магазині сувенірів у Москві, Росія, 2 березня 2017 року. Фото: AP/Alexander Zemlianichenko

Підозра в «російському сліді» й пошук діалогу з Росією

Майже одразу після вступу Трампа на посаду за ініціативи демократів розпочалося розслідування його ймовірних зв’язків із Росією. Спецпрокурор Роберт Мюллер за два роки дійшов висновку: обрання Трампа справді підтримував Кремль, але доказів прямої змови між ними не було. Хоча деякі члени команди Трампа мали російські зв’язки й поплатилися за це в’язницею.

Сам же Трамп не раз публічно говорив про необхідність діалогу з Росією (запрошуючи її на саміти «Великої сімки») та безпосередньо Володимиром Путіним (доходило до того, що він ставив під сумнів дані власної розвідки). Водночас адміністрація Трампа послідовно боролася проти російського «Північного потоку-2», обкладала санкціями російські компанії та російських агентів впливу і розпорядилася надати Україні летальну зброю (на відміну від Обами, на чому не раз наголошував Трамп).

 Прихильники президента Дональда Трампа ведуть суперечку з працівниками поліції Капітолію, 6 січня 2021 року, Вашингтон. Фото: AP/Manuel Balce Ceneta

Третій в історії США імпічмент і перший в історії подвійний імпічмент

А от інші дії Трампа щодо України стали приводом до оголошення йому третього в історії США імпічменту президента. Трамп у липні 2019 року зателефонував Володимиру Зеленському й зажадав, щоб Київ почав розслідування проти Джо Байдена — тодішнього конкурента Трампа за президентське крісло. Демократи звинуватили Трампа в корупції й перешкоджанні роботи Конгресу — але контрольований республіканцями Сенат виправдав президента.

Читайте також: Участники штурма Капитолия признались, кто их подстрекал: "Президент Трамп сказал сделать это"

А після штурму Капітолія 6 січня Трампу — вперше в історії — оголосили імпічмент удруге, цього разу — за «підбурювання до повстання». І хоча зараз принаймні частина однопартійців уже відвернулася від Трампа, не факт, що розгляд імпічменту в Сенаті таки призведе до його засудження. Хоча демократи, вочевидь, так сподіваються заборонити Трампу брати участь у виборах президента США у 2024 році.

 Сотні протестувальників руху Black Lives Matter тримають свої телефони в Портленді, штат Орегон, 20 червня 2020 року. Фото: AP/Noah Berger

Звинувачення в расизмі та підтримці крайніх правих

У серпні 2017 року, під час смертельних сутичок на марші правих в американському Шарлотсвілі, Трамп принаймні двічі звинуватив у ситуації «обидві сторони», викликавши критику навіть із боку власної партії. 

Президент після цього не раз згадуватиме про загрозу з боку «радикальних лівих»: під час хвилі протестів руху Black Lives Matter він заявив, що в заворушеннях винний лівий рух «Антифа», і погрожував оголосити їх терористичною організацією. А погрожуючи застосувати армію проти протестувальників, Трамп використав вираз «Починається мародерство — починається стрілянина», що має расистське підґрунтя.

Щодо правих рухів Трамп так гостро не висловлювався. Навпаки, коли під час перших президентських дебатів Джо Байден закликав Трампа засудити білих шовіністів, той згадав назву праворадикального угруповання «Proud Boys», щоб вони «відступили й були напоготові».

 Жінка вдягнула маску, на якій зображена покійна суддя Верховного суду Рут Гінзбург, Портленд, штат Орегон, 4 листопада 2020 року. Фото: AP/Marcio Jose Sanchez

Консервативний Верховний суд і страти на федеральному рівні

За президентства Трампа у найвищій судовій інстанції країни — Верховному суді — остаточно закріпилася консервативна більшість: шестеро суддів проти трьох. Два з цих призначень не обійшлися без скандалів: суддю Брета Кавано звинуватили в сексуальних домаганнях, а Емі Баррет Трамп призначив після смерті Рут Ґінзбурґ — хоча, як правило, наприкінці терміну такі призначення президенти передають наступникам.

Також за адміністрації Трампа на федеральному рівні стратили 13 засуджених — це рекордний показник у США за останні 130 років, а до цього такі страти не призначали вже 17 років. Серед страчених уперше за майже 70 років опинилася жінка.

 Президент Дональд Трамп оглядає ділянку прикордонної стіни з Мексикою в Сан-Луїсі, штат Арізона, 23 червня 2020 року. Фото: AP/Evan Vucci

Боротьба з мігрантами й «Стіна» на кордоні з Мексикою

Посилення консерватизму у США виявилося і в міграційній політиці адміністрації Трампа. 

Почалося все з указу про обмеження міграції з мусульманських країн (його потім безрезультатно оскаржили у Верховному суді). Згодом — розділення сімей нелегальних мігрантів із Мексики, яких затримували на кордоні (після міжнародного обурення адміністрація цю практику скасувала).

Але найбільш помітною ініціативою Трампа стало будівництво масштабної «Стіни» на американсько-мексиканському кордоні. Він обіцяв, що за неї платитиме Мексика, — а зрештою оголосив надзвичайний стан, бо Конгрес відмовлявся голосувати за її фінансування. Це тоді у США тривав найдовший в історії шатдаун

Під кінець президентства Трампа звели понад 720 кілометрів «Стіни» (за протяжності кордону в 3100 кілометрів). А в розтраті коштів на її будівництві звинуватили його колишнього радника Стіва Беннона.

 Президент Дональд Трамп зустрівся з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у прикордонному селі Панмунджом у демілітаризованій зоні Південної Кореї, 30 червня 2019 року. Фото: AP/Susan Walsh

«Загравання з диктатором» і критика Заходу

У сферу міжнародних відносин Дональд Трамп привніс бізнес-підхід. Розв'язання будь-якої проблеми нагадувало укладання угоди: починалося все з підвищення ставок, а завершувалося зустріччю і певною домовленістю.

Візьмімо Північну Корею. Трамп називав Кім Чен Ина «людиною-ракетою» і обіцяв показати йому «вогонь і лють». А потім — тричі зустрічався з північнокорейським диктатором і першим серед чинних американських президентів ступив на територію КНДР. А втім, стримати ядерну програму Пхеньяна у Трампа надовго не вийшло.

Інша ситуація — діалог із союзниками по НАТО. Трамп звинувачував їх у недостатніх витратах на оборону, погрожував скоротити (і, зрештою, скоротив) військовий контингент у Європі та навіть казав про вихід США з Альянсу. 

Тиск тиском, але Штати з НАТО поки виходити не збираються, а воно, навпаки, за часів Трампа поповнилося Чорногорією та Північною Македонією. Та й критику Альянсу з боку французького президента Трамп назвав «дуже образливою».

 Пакистанські мусульмани-шиїти спалюють зображення президента США Дональда Трампа та зображення прапорів Ізраїлю та США під час демонстрації проти недавньої атаки США в Іраці, в результаті якої загинув генерал Ірану Кассем Солеймані, Пешавар, Пакистан, 10 січня 2020 року. Фото: AP/Muhammad Sajjad

Конфронтація з Іраном та арабо-ізраїльське примирення

Трамп не раз критикував Іран, а укладену за часів Обами ядерну угоду називав несправедливою. Зрештою, у травні 2018 року США з неї вийшли, а згодом — наклали санкції проти Тегерана. На початку 2020 року американські військові ліквідували впливового іранського генерала Касема Сулеймані, а під завісу 2020-го в Ірані був убитий один із творців ядерної програми країни Мохсен Фахрізаде. Тегеран же тепер прямо порушує ядерну угоду і починає збагачувати уран.

Інша річ — Ізраїль, на боці якого Штати відверто виступали за часів Трампа. Вашингтон першим у світі визнав Єрусалим ізраїльською столицею, а спірні Голанські висоти — ізраїльською територією«Угода століття» американської адміністрації, яка мала б покласти край ізраїльсько-палестинському конфлікту, провалилася — але вже чотири країни за посередництва США погодилися нормалізувати відносини з єврейською державою.

  Президент США Дональд Трамп слухає виступ під час Саміту ООН з питань клімату на Генеральній Асамблеї в штаб-квартирі ООН, 23 вересня 2019 року. Фото: AP/Evan Vucci

Кліматичний скептицизм і «заздрість» до Ґрети Тунберґ 

Трамп не раз скептично відгукувався щодо змін клімату та екологічної політики. Він скасував майже всі укази свого попередника-демократа, які стосувалися природоохоронних ініціатив, розв’язавши руки американським нафтогазовидобувним компаніям (за часів Трампа США стали найбільшими експортерами нафти у світі). За Трампа Штати також вийшли з найбільшого міжнародного договору щодо боротьби з глобальним потеплінням — Паризької кліматичної угоди. До речі, рішення набуло чинності 4 листопада 2020-го — одразу після дня виборів у США.

На Давоському економічному форумі (останньому, де він виступав як президент) Трамп назвав екоактивістів «панікерами». Під гарячу руку Трампа потрапила й шведська екоактивістка Ґрета Тунберґ. Коли американське видання TIME назвало її «Людиною року», президент США у Twitter назвав це рішення «безглуздим» і порадив їй навчитися контролювати свій гнів. Під час виборів у Штатах Тунберґ натякнула, що підтримувати Трампа не варто.

  Політичні активісти зносять стилізований «пам'ятник» президенту США Дональду Трампу, влаштовуючи демонстрацію перед Капітолієм штату Пенсільванія, Гаррісберг, штат Пенсільванія, 17 січня 2021 року. Фото: AP/Jacqueline Larma

Twitter-політика і бан у соцмережах

Завдяки Трампу Twitter отримав друге дихання. Американський президент використовував соцмережу як основний канал спілкування з виборцями. Писав він там часто, подекуди — з помилками, інколи — про щось, чого не знали навіть його підлеглі.

Але під кінець каденції Трампа Twitter спершу почав позначати його пости як оманливі (через поширення неправдивих заяв про вибори у США), а потім назавжди заблокував його сторінку — через заклики до насилля під час штурму Капітолія (хай і собі на шкоду). Бойкот Трампу на деякий час оголосили Facebook та Instagram, але потім акаунти республіканця там розблокували знову.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини