В українського народу дуже непрості взаємини з компетентністю.

Завжди треба мати кума/свата/брата/сестру/сестру кума в правильному місці, щоб якшо шо дитину взяли на роботу. Та будь-яке місце підійде, пише на Facebook журналістка Тетяна Трощинська, інформує UAINFO.org.

"Пристроїть" – це рефлекс якийсь. Рефлекс і кадрова стратегія, на якому б рівні ти не був.

"Таня, у тебе нема там якої роботи непильної, шоб моя мала прийшла? Новини може почитать?"

Новини. Почитать. Мала.

Не має значення, скільки років "малій" чи "малому". Це ні про вік. Ні про освіту. Ні про сферу діяльності.

Читайте також: Велика корупція: як Україні побороти схеми і хабарництво

Це про подвійні стандарти, які починаються з того, що хтось на свято осені у садочок робить їжачка з жолудів з трьохрічкою сам, а хтось приносить скульптуру з дерева від дідуся-народного художника України.

Уявіть – це реальна історія.

Шкала компетенцій у нас приблизно така: "мій синок/моя доця"; "хороший чоловік, бачив/ла по телевізору"; "нехай попробує, гірше не буде"; "усі крадуть, але аби не гірше"; "дзвонили, просили взяти дєвочку/хлопчика на роботу"; "усі вони однакові"; "нема з ким працювати".

І не має значення, це про "почитати новини" (насправді ні, бо треба їх самому собі написати) чи десь щось очолити.

Це універсальна шкала.

От когось кудись призначають. Немає значення кого і куди.

Все одно хтось з людей прокоментує в якомусь сюжеті: "Ну призначили і призначили, а яка різниця, кому красти!"

"Красти" – це ще один маст хев. Роботи діляться на такі, де є що вкрасти, і де вкрасти немає чого.

Але корупцію взагалі-то ми дуже не любимо. Дуже нетерпимі.

Читайте також: Про нашу неповносправність

Але думати про таке боляче. Бо тоді треба думати про списані контрольні. Про скопіпащені дипломні. Про куплені дисертації. Про продані посади при всіх владах.

"Нехай моя дочечка у тебе на фірмі може які бумаги поносить".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube