Зізнаюся зовсім чесно (хоч знаю, що накличу знову різного на свою голову), мене прикро вражає кількість сорочок, які чомусь, з якихось невідомих мені причин, вважають українськими, і на незрозумілому ґрунті пов'язують з українською традицією. Аж рябить в очах цими днями.

Про це на власній сторінці у Facebook пише блогерка і колекціонерка Устя Стефанчук, інформує UAINFO.org.

Індіанські мотиви, мексиканські, просто незрозумілі варіації на тему "етно". Люде, ну не має це все відношення до нашої вишивки. Жодного! Але говорити і пояснювати трохи втомилася, треба підживитися. Тому, просто, щоб себе потішити ( і може когось іще за компанію) виставлю тут трохи автентичної краси. Чоловічі сорочки, з улюблених.  

Читайте також: Мирослава Барчук: гнобити когось, хто вдягнув неканонічну вишиванку, це все рівно, що насміхатися з того, хто неправильно і невміло, але заговорив українською мовою

Читайте також: Зеленського звинуватили у соцмережах, що в День вишиванки одягнув російську косоворотку: що про це кажуть етнографи

Читайте також: "Вишитими речами мили машини" – засновниця Всесвітнього дня вишиванки Леся Воронюк розповіла, як змінилося ставлення до вишитих сорочок

Читайте також: День вишиванки: 10 маловідомих фактів про український вишитий етнічний одяг 

Принагідно, превет президенту (і придворним дезігнерам). День Незалежности не за горами, передайте чуваку, що я надаю консультації (дорого!)) зі стилю і вміння вибрати вишиту сорочку, щоб знову не пошитися в дурні)

П.с. людина, яку я поважаю, задала тут питання і, на жаль, видалила його. Але я вважаю справедливим його повторити. Чому не можуть в цей день існувати інші вишивки, чому тільки українська? Тому, що, це конкретне свято позиціонується як вшанування (популяризації, підвищення рівня знань) української вишивки, чи не так?

Я з повагою ставлюся і люблю інші етно мотиви, особливо люблю індіанські взори, вишивку, але присвоювати її і називати українською – неправильно і несправедливо, ані щодо української культури, ані щодо індіанської.

Також, багато класних людей з останніх сил трудяться над тим, щоб піднімати освіту щодо української матеріальної культури, виховувати ставлення до неї, ширити знання. І оце останнє має сенс, якщо ми дійсно намагаємося її пізнати, відділити від інших, збагнути.

Порівнювати, шукати відмінності і схожості – усе це чудово, але не перебирати просто щось вишите, вважаючи це нашим. Крім того, навіщо це, якщо ми маємо таку цікаву, майстерну, багату і глибоку свою традицію вишивки?!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube