Національнийбанк України 25 травня за результатамитендеру уклав з ТОВ «Комтел системимовлення» угоду на постачання радіо ітелепередавальної апаратури та послугиз її налаштування на суму 71,33 млн грн.Про це повідомляється у «Вісникудержавних закупівель».

Заплановано придбатиапаратуру для оснащення режисерської,звукорежисерської та технічних апаратнихдля запису студійних телепрограм тапрямого ефіру, а також обладнання длявиїзної зйомки на загальну суму 57,30 млнгрн.  (весьперелік з цінами тут).  Решта коштіву сумі 14,03 млн грн.  має піти наінсталяцію обладнання.

Закупівлю проводятьза кошти Нацбанку. Минулого року Нацбанкзаснував ТОВ «Банківське телебачення»і за рахунок своїх коштів створивстатутний фонд компанії у розмірі 10 млнгрн.  Докладніше про ситуацію тут.

До цьогодня всі журналісти думали, що телебаченняНацбанку обійдеться держбюджетові в10 млн грн.  Помилились разів в сім.Для початку…

Почнемо ізсухих цифр. Національний банк України25 травня уклав угоду на постачаннятелеапаратури та послуги з її налаштуванняз ТОВ «Комтелсистеми мовлення» насуму 71,33млн грн.

Сума дещозбентежила. Особливо, якщо згадати, щоговорили рік тому. Тоді ТОВ «Банківськетелебачення» отримало від Нацради зпитань телебачення та радіомовленняліцензію на супутникове мовлення вцифровому форматі під логотипом«Банк-TV».І відповідальна за проект радник головиНБУ Марта Гримська напитання про джерела фінансуванняпояснювала:при створенні НацбанкомТОВ«Банківське телебачення» вйого статутний фонд заклали 10 мільйонівгривень. Що самезбиралися профінансувати на ці гроші,якщо техніку для роботи каналу закуповуютьтільки зараз, витрачаючи на це в сімразів більше від статутного капіталутелемовника? Чи могли аж так помилитисяв розрахунках керівники проекту?Нагадаємо, «Банківське телебачення»зараз очолює Світлана Криворучко, відомаяк керівник комунального ТРК «Киев».

Списокпридбаної апаратури досить великий,повністю з тендерними цінами викладаємойого тут. Ми навмання вибрали з цьогосписку апаратуру різних виробників іспробували з’ясувати її ціну шляхомпошуку в мережі. Однак вказані удокументації сервери, мікшери та всілякікомутатори виявилися досить специфічнимтоваром.  Вони не продаються уроздрібних мережах, а їхні виробникине вказують ціну на своїх офіційнихсайтах – відсилають на регіональнихреселерів.  В Україні таким локальним «перепродувальником» у низки компаній виявився «Комтел», якийі виграв тендер Нацбанку.  До ньогоскеровують з Grass Vally і TVLogic –фірм-виробників, чию апаратурукупило «Банківське телебачення».

Тож миподзвонили в сам «Комтел» і  перепитали: а скільки коштуватиме, наприклад,об’єктив  KJ13x6 KRS від Canon? Для «Банк-TV»таких планують закупити два по 187 тисгрн. за штуку. Це близько $24тис. В «Комтелі» відповіли: на складітаких об’єктивів зараз немає, але якбибув, то коштував би $15тис. Тобто у півторарази дешевше, аніж ціна«Комтелу» для Нацбанку. За що державнійструктурі така «знижка» незрозуміло.Однак стверджувати, що все обладнанняз того списку має таку "маржу” небудемо. Можливо, там є агрегати і дешевшівід ринкових цін. Ми додатково звернулисьдо "Комтелу” з проханням вказати цінище на кілька серверів та мікшерів. Внадісланому нам прайсі було вказаноприблизні ціни. Наприклад відеосервер K2-EDGE-ELITE-SD/HD коштує 250-300 тис євро без ПДВ,тоді як Нацбанку він обійшовся у 3,43 млнгрн з ПДВ. Тобто в цьому випадку маємоприблизне співпадіння прайсової татендерної ціни.

Менше з тим. Головнепитання, яке не дає спокою: чи взагаліНБУ може витрачати гроші на телеканал,хоч би й банківського? В Законі «ПроНаціональний банк України» визначено,куди він може витрачати гроші.

Статтівидатків «на власний телеканал» тамнемає. Зате є стаття 5-1, в якій чорним побілому написано, що одержанняприбутку не є метою діяльності НБУ. Якщож трапиться перевищення доходів надвидатками, то 50% такогоприбутку Нацбанк має спрямовувати дорезервів, поки не покриє 10%своїхгрошово-кредитних  зобов’язань.Все решта – має перераховуватися додержавного бюджету.

В НБУ було10 «зайвих» мільйонів рік тому, щобзакласти їх у ТОВ «Банківське телебачення»?Чи зараз є «зайві» 70 мільйонів на купівлюапаратури? На ці гроші можна було бстворити ще три космічнісупутники. Або побудувати ще три школина Волині. Зрештою – 23 роки харчуватитисячу пацієнтів Дніпропетровськоїміської лікарні № 14, або принаймні цехарчування покращити, бо що можнаприготувати в день на 8грн. 20 коп. (саме стільки там виділяютьна одного хворого)?

Загалом існує велика кількість бізнесовихканалів – від закордонних типу BloombergTV доукраїнських типу UBR чи UBC.Але нам не вдалося знайти інших випадків,окрім «Банк-TV»,коли б Національний банк якоїсь країнизасновував та фінансував «банківськетелебачення».

В Росії,наприклад, існує «АРБ-ТВ» –канал, запущений у 2007р. за сприянняАсоціації російських банків таНаціональної асоціації телерадіомовників.Але Центробанк Російської федераціїне значиться серед членів АРБ.

Тому лишається підпитанням, чи Нацбанку справді необхіднобуло засновувати свій канал з обладнанням,щодо ціни якого є певні зауваги, та щей замість того, аби підлатати більшпроблемні дірки нашого куцого бюджету?

Ну, і наостанок:скільки загалом буде коштувати це святожиття? Бо там же ще й платять зарплати…

Леся ІВАНОВА, Наші Гроші

АРБУЗОВ СЕРГЕЙ ГЕННАДИЕВИЧ. ДОСЬЕ