Фото: ANDREAS RENTZ/GETTY IMAGES

Війна Росії в Україні змусила Фінляндію відчути загрозу від східного сусіда. Як і понад 80 років тому, зазвичай нейтральний Гельсінкі звертається за допомогою до Заходу і просить вступу до НАТО.

Фіни серйозно обговорюють, що можуть стати наступними і називають Росію "сусідом, від якого не знаєш, чого чекати". Побоювання фінів ускладнюються тим, що війна в Україні надто нагадує їм сценарій, за яким 82 роки тому Радянський Союз напав на Фінляндію, пише Ольга Івшина для ВВС, інформує UAINFO.org.  

Тоді країна втратила одну десяту своєї території, але змогла зберегти незалежність. І з того часу значно удосконалила свою оборонну стратегію.

"Тотальна оборона"

З погляду військової стратегії головною проблемою Фінляндії є її малонаселеність. Фінляндія має приблизно таку ж площу, як Німеччина. Але населення Німеччини - 83 мільйони, а Фінляндії - 5,5 мільйона. При цьому Фінляндія має 1 340 км сухопутного кордону з Росією.

Щоб вирішити цю проблему, Фінляндія розробила та використовує концепцію "тотальної оборони".

АВТОР ФОТО,FINNISH DEFENCE FORCES 

Ідея у тому, щоб до участі у війні була готова якомога більша частка громадян, що дозволить максимально скувати і виснажити ворога, завдати передовим підрозділам опонента такої шкоди, що вони не змогли б продовжити наступ. Сам ворог був би зацікавлений у припиненні війни шляхом переговорів.

Для забезпечення оборони у разі військового конфлікту Фінляндія постійно відпрацьовує механізми максимальної мобілізації всіх ресурсів суспільства.

У мирний час чисельність армії Фінляндії становить близько 25 тисяч людей, з них близько 20 тисяч - це солдати-строковики. У воєнний час армія може оперативно виставити ще 280 тисяч військових. А ще 700 тисяч - це так званий "глибокий резерв" - це ті, хто відслужив за призовом понад 10 років тому, але навіть їх періодично викликають на навчання.

АВТОР ФОТО,FINNISH DEFENCE FORCES

У навчаннях беруть участь не лише ці люди, а й представники приватного бізнесу та місцева влада - не рідше одного разу на рік вони відточують взаємодію та дізнаються про завдання, які їм потрібно виконувати у разі війни.

У Фінляндії існує безліч складів обмундирування, обладнання та продовольства на екстрений випадок. Частина цих запасів - наприклад, маски, рукавички та медикаменти - дуже знадобилися на першому етапі боротьби з пандемією коронавірусу у 2020 році.

Кожна фінська будівля площею понад 1 200 квадратних метрів оснащена бомбосховищем (у тому числі із системою фільтрації повітря на випадок ядерного удару).

У більшості міст є великі будівлі, побудовані в нішах вирубаної гірської породи. Зазвичай вони використовуються як спортивні арени, але у разі війни можуть виявитися відмінним укриттям для мирних жителів або базою для військових.

АВТОР ФОТО,UNIVERSAL IMAGES GROUP VIA GETTY IMAGES

Також у Фінляндії діє розпорядження обладнати кожен міст, шляхопровід та тунель спеціальними нішами для встановлення вибухівки. У мирний час ці ніші порожні, але в разі небезпеки в них встановлять заряди, щоб підривати комунікації на шляху сил ворога.

Перший етап "тотальної оборони" приведуть у дію, щойно військова розвідка Фінляндії зафіксує істотне нарощування військ опонентів біля своїх кордонів.

У цьому випадку необхідне обладнання та техніку почнуть перекидати з місць зберігання до мобілізаційних центрів, у пункти збору викликатимуть резервістів.

Будівельні компанії разом з військовими інженерами виставлятимуть мінні поля, будуватимуть оборонні укріплення та вкладатимуть вибухівку в опори мостів та тунелів.

У разі високої ймовірності нападу ззовні військово-морському флоту Фінляндії наказано виставити у територіальних водах країни мінні поля, щоб перекрити прохід до узбережжя.

Вільними залишать лише кілька морських шляхів, які охоронятимуться військовими кораблями та береговими артилерійськими батареями. Військово-повітряним силам наказано розосередитись по численних невеликих базах. Частина доріг можуть бути використані як злітно-посадкові смуги.

Але головна роль в обороні відводиться невеликим загонам піхоти.

Офіцер за рік та вихідні вдома

АВТОР ФОТО,FINNISH DEFENCE FORCES

Легко озброєні, але дуже рухливі з'єднання піхоти повинні, використовуючи особливості місцевості (наприклад, ліси, пагорби та болота), влаштовувати засідки та завдавати ударів по підрозділах ворога.

Після успішної засідки піхотинцям наказують відступати вглиб своєї території, щоб, з одного боку, максимально скоротити власні втрати, а з іншого - щоб змусити супротивника йти певними маршрутами, на яких чекатимуть нові засідки та мінні поля.

Схожу тактику - блокувати рух колон, що наступають дорогами, і розбивати їх - успішно застосовували і деякі підрозділи української армії, зокрема, при обороні Києва.

Служба за призовом обов'язкова для всіх молодих чоловіків Фінляндії, які підходять по здоров'ю, віком від 18 до 30 років. Дівчата, якщо вони мають бажання, теж можуть відслужити.

АВТОР ФОТО,FINNISH DEFENCE FORCES

"Служба в армії вважається у Фінляндії престижною, від призову ухиляються дуже рідко. Сама служба чітко організована, призовники вивчають великий обсяг інформації, з ними багато займаються тактикою та стріляниною. Формалізм зведений до мінімуму", - зазначає професор Петтері Йоуко з національного університету оборони Фінляндії. Йоуко багато років служив у фінській армії, вийшовши у відставку у званні полковника.

На вихідні усіх призовників відпускають додому. У будні строковикам намагаються дати кілька вільних годин вечорами або протягом дня, щоб вони могли побачити друзів або вирішити термінові особисті справи.

Триває термінова служба від п'яти з половиною до 11 з половиною місяців залежно від спеціальності та напряму. Найдовше готують майбутніх офіцерів: призовники, які пройшли спеціальний відбір, можуть до кінця служби отримати погони молодшого лейтенанта і командувати взводом.

За даними соцопитування, 2021 року 73% жителів Фінляндії виступали за збереження обов'язкового призову для чоловіків.

"Після Другої світової війни у ​​суспільстві була дискусія, чи треба робити професійну армію. Але в результаті все ж таки вирішили не тільки зберегти строкову службу, а й суттєво розвинути її, покращити підготовку призовників. Тільки грамотне навчання призовників та збереження підготовки та знань у резервістів може забезпечити безпеку нашої країни.

Такий висновок зробили на основі аналізу досвіду Другої світової війни та особливо Зимової війни з СРСР", - зазначає професор Йоуко.

Уроки історії та дивовижні паралелі

Радянських військових відправили завойовувати Фінляндію 30 листопада 1939 року. Багатьох при цьому не забезпечили ні теплим одягом, ні рукавичками, ні зимовим взуттям. АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

Секретні додатки до укладеного в 1939 році "пакту Молотова - Ріббентропа" передбачали, що "у разі територіально-політичної перебудови" Фінляндія буде вважатися сферою впливу Радянського Союзу. Іншими словами, Німеччина зобов'язувалася не перешкоджати спробам Сталіна анексувати Фінляндію.

Стягування радянських військ до фінського кордону розпочалося вже у вересні 1939 року. У XXI столітті Росія також почала стягувати війська до кордону з Україною за кілька місяців до початку вторгнення.

Сталін запропонував Гельсінкі віддати частину своєї території СРСР, допустити до себе радянські війська і зруйнувати лінію укріплень на Карельському перешийку. Радянський лідер стверджував, що це необхідно для того, щоб убезпечити Ленінград від обстрілів фінської артилерії.

Документів, що підтверджують існування в Гельсінкі плану обстрілювати Ленінград, не виявлено. Фінляндія на той момент дотримувалася нейтралітету, хоч і орієнтувалася на Захід, а не на СРСР. Після двох тижнів переговорів Фінляндія відмовилася віддати свої території СРСР.

Незабаром після цього - 26 листопада - Москва заявила, що фінська артилерія обстріляла радянські частини біля села Майніла на Карельському перешийку, вбивши чотирьох червоноармійців. При тому, що у документах 68-го стрілецького полку 70-ї дивізії, який нібито зазнав обстрілу, немає жодних згадок ні про обстріл, ні про втрати того дня.

У 2022 році - за кілька днів до вторгнення - Москва почала рапортувати про обстріл своєї території з боку України та заявила про небезпеку, яка неминуче загрожує жителям Донбасу.

 Варварські бомбардування фінських міст розпалили ненависть фінів до агресора. АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

У 1939 році "відповідь" СРСР була швидкою. 30 листопада чотири радянські армії, які "чомусь" були повністю готові до кидка, перейшли кордон Фінляндії і завдали ударів одразу за декількома напрямками.

Почалися бомбардування Гельсінкі, Тампере та інших міст. У XXI столітті Росія теж почала вторгнення в Україну відразу з кількох флангів та обстріляла Київ, Харків, Івано-Франківськ та низку інших міст.

Бойові дії біля Фінляндії у Радянському Союзі називали не війною, а "допомогою робітникам Фінляндії, повсталим проти буржуазного уряду білофінів". У XXI столітті Росія також вважає за краще називати своє військове вторгнення на територію України не війною, а "спецоперацією".

На другий день війни на території СРСР створили маріонетковий уряд на чолі з фінським комуністом Отто Куусіненом. У XXI столітті про плани Москви створити в Києві маріонетковий уряд із проросійських політиків за місяць до вторгнення розповідала британська розвідка.

1939 року, на думку низки істориків, радянські генерали планували закінчити фінську кампанію за три тижні до 21 грудня - дня народження Сталіна - і оголосити про перемогу. За даними американської розвідки, 2022 року російські воєначальники теж планували, що наступ на Україну буде швидким і успішним.

Снайпера Сімо Хяюхя червоноармійці прозвали "Біла смерть". За різними даними, за три місяці Зимової війни він убив від 200 до 542 радянських військових. АВТОР ФОТО,FINNISH MILITARY ARCHIVES

У 1939-1940 роках СРСР натрапив на відчайдушний опір фінських військових. Незважаючи на те, що у фінів було всього 15 танків (СРСР виставив близько 4 000 танків) і вдвічі менше бійців, вони змогли зупинити підрозділи країни Рад, що наступають.

За 104 дні війни Червона армія втратила понад 120 тисяч людей, Фінляндія - менше 26 тисяч. Радянським військовим не вистачало взаємодії між родами військ, не працював зв'язок. Піхотинці гинули під вогнем кулеметів із укріплень, грамотно розташованих на добре укріпленій "лінії Маннергейма".

Рядові Червоної армії були погано навчені та екіпіровані. Незважаючи на морози в мінус 30-40 градусів, багато хто був одягнений в осінню форму, не отримав лижі або не вмів ними користуватися. Радянським офіцерам видали білі кожухи, що виділяло їх на тлі солдатів та робило легкою мішенню для фінських снайперів.

Прийшов мороз, а бійці не мають взуття та рукавичок, і до того ж не забезпечують продовольством та боєприпасами. Понад двісті бійців недієздатні, частина загинула, а інша частина без взуття (ноги завертали в портянки та бинти) були в такому поганому моральному стані, що йти з ними у бій було неможливо", - повідомляли в НКВС радянської Карелії про стан 29-стрілецького полку у грудні 1939 року.

Полонені зі 163-ї стрілецької дивізії. Саме на допомогу цієї дивізії направили радянських військових з України - 44-ту стрілецьку дивізію, яку майже знищили у боях у "Долині смерті". АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES

2022 року в Україні російська армія зіткнулася зі схожими труднощами: недостатня координація між підрозділами, проблеми зі зв'язком, прострочені пайки та висока частка офіцерів серед загиблих. Деяких солдатів - так само як у 1939-му році - евакуювали з обмороженням ніг.

Радянські військові були шоковані рівнем добробуту у будинках фінів, тому частими були випадки мародерства. Їжу з'їдали на місці, а от речі намагалися переправити рідним. Незабаром НКВС розпочав обшуки у будинках підозрюваних.

"В результаті обшуку в квартирі командира взводу роти зв'язку Г. і помкомвзводу Г. вилучено велосипед, костюм, два килими, 14 рушників, 6 простирадл, швейна машина, посуд... надіслані з міста Терійоки", - йшлося у доповідній записці НКВС Ленінградського воєнного округу від 14 грудня 1939 року.

2022 року російських військових також неодноразово звинувачували в мародерстві.

Радянському Союзу довелося зупинитись

До березня 1940 року СРСР прорвав "лінію Манергейма", але зазнав величезних втрат. З'явилася інформація про висадку десанту Франції та Британії на півночі Фінляндії. Лондон опрацьовував варіант вильотів важких бомбардувальників для удару по нафтових родовищах СРСР у Баку та Грозному.

Сталін вирішив піти на переговори, сторони підписали мирний договір. Фінляндія втратила 40 тис. квадратних кілометрів території, де вироблялося 11% ВВП країни та проживало 12% її населення.

Але фіни зберегли незалежність і показали, що за посягання на будь-яку частину фінської території нападник заплатить велику ціну.

Події Зимової війни вплинули й на подальші рішення, ухвалені Фінляндією. У наступній фазі Другої світової війни, коли Гітлер і Сталін припинили бути союзниками, і Німеччина напала на СРСР, фіни виступили за Німеччину, сподіваючись повернути втрачені за підсумками радянсько-фінської війни землі.

Що це може означати?

Протягом десятиліть після Другої світової війни Фінляндія дотримувалася спочатку нав'язаного Радянським Союзом нейтралітету, не вступаючи у жодні військові альянси.

Протягом останнього десятиліття ідею увійти до НАТО підтримували лише 20-25% населення. Але після вторгнення Росії в Україну, за даними останнього опитування громадської думки, цей показник виріс до рекордно високого рівня у 76%.

У разі приєднання Фінляндії до НАТО довжина кордону альянсу з Росією збільшиться вдвічі.

"Я думаю, дуже важливо, що тепер майже все Балтійське море опиниться оточене країнами НАТО. Поза їхнім контролем буде тільки Санкт-Петербург, невеликий шматочок Фінської затоки та Калінінград. Це суттєва зміна для регіону", - зазначає аналітик Центру європейських досліджень Іен Бонд.

АВТОР ФОТО,FINNISH DEFENCE FORCES

Експерт вважає, що висока ймовірність того, що Гельсінкі вирішить увійти до НАТО без жодних застережень. А от Швеція може поставити низку умов: наприклад, не розміщувати іноземні військові бази на своїй території у мирний час та не встановлювати ядерну зброю.

"Для НАТО сильна сторона Фінляндії не лише у її власній налагодженій системі оборони, але й у тому, що фінська армія вже має досвід взаємодії із силами північно-атлантичного альянсу", - зазначає відставний генерал Бен Ходжес, який командував силами США у Європі .

Офіцери збройних сил Фінляндії є експертами у веденні війни в арктичному кліматі та майстрами виживання у суворих лісах Скандинавії. А це може мати велике значення для протистояння спроб Росії збільшити свій вплив в Арктиці, додає Ходжес.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube