В умовах перелому на фронті в Україні російський диктатор Володимир Путін вдається до відчайдушних заходів: незаконних референдумів, "часткової" мобілізації, призначення нового командувача окупантами або ракетних ударів "за Кримський міст". Однак такі його кроки не дадуть Кремлю бажаних результатів у війні.
Якщо глава РФ так сподівався змінити динаміку поля бою, він, найімовірніше, буде розчарований, йдеться у матеріалі The New York Times, інформує UAINFO.org з посиланням на Obozrevatel.
Там вказали на чотири чинники, які разом неухильно знижують бойові перспективи країни-агресора.
Авторка матеріалу – Дара Массікот, старша наукова співробітниця корпорації RAND, яка займається питаннями оборони та безпеки Росії, каже, що це:
– потреба Путіна вести інтенсивну війну з армією, непідготовленою до неї;
– ранні й важкі втрати наземних, повітряно-десантних військ і сил спецпризначення ЗС РФ;
– стійкість і воля українців до боротьби;
– західна підтримка України.
"Річ у тім, що жоден із недавніх гамбітів Кремля – анексія, мобілізація або кадрові перестановки – не може вирішити серйозніші проблеми, які стоять перед російською армією. І в найближчі місяці ці труднощі будуть лише посилюватися", – вважає аналітикиня.
За її словами, попри ризики, пов'язані з мобілізацією – те, як вона проникає глибоко в населення, покладаючись на неперевірений кадровий резерв і стару військову техніку, взяту з тривалого зберігання, – Путін явно відчував, що у нього немає вибору. Кремль відтягував рішення доти, доки міг, натомість намагаючись заманити добровольців грошовими преміями і соціальними пільгами. Але до вересня, сьомого місяця війни, в нього не залишилося достатньо сил для утримання захоплених територій в Україні. А успішні контрнаступи ЗСУ, що відвоювали тисячі квадратних миль території, "довели справу до кінця".