"Вони мене відпустили тільки о дев‘ятій вечора…". Він – воїн ЗСУ, з дуже втомленими очима і чудовою посмішкою, зовсім не чоловічою, а здається, навіть, дитячою. І в нього ці зворушливі ямочки на щоках.

Дві доби тому ми народжували дуже великого хлопчика, більше чотирьох кілограмів, а сьогодні його відпустили тільки о дев‘ятій вечора, щоб він міг забрати дружину і дитину з пологового додому.

Про це на власній сторінці у Facebook пише лікарка Наталія Яремчук, інформує UAINFO.org.

Він намагається мені щось сказати, потім дістає з кармана двісті гривень, стискає їх у руці і благає:

– Я дуже хотів купити вам квіти. Такий величезний букет білих айстр. Моя мама дуже любить біли айстри… Любила …, – він раптом замовкає, а потім тихо розмовляє, наче сам із собою, – Мама померла на початку війни. Але вона знала, що в неї буде онук – богатир, бо я сам народився майже п‘ять кілограмів, – він знов дивиться на мене, – Але ж бачите? Вечір. Все зачинено. Я Вас благаю – візьміть. На квіти. Це щиро - щиро. Не ображайте мене, будь ласка!

Я дивлюся на його військову форму. Праворуч – вишите прізвище.

Ліворуч – група крові та резус фактор. Дуже рідкісні, але знайомі група крові і резус фактор. Дуже знайомі. Такі, як в мене.

В його очах благання і я приймаю рішення:

– Добре. Я куплю собі сьогодні білі айстри, але Ви теж, будь ласка, виконайте моє прохання. В нас однакова група крові і Ви повинні це знати. Я повністю обстежена, як лікар, – я замовкла, бо він почав посміхатися.

– Дякую, але я дуже хочу, щоб ця інформація мені ніколи не знадобилася.

– Я теж дуже хочу, щоб ця інформація Вам ніколи не знадобилася, – чомусь пошепки повторюю я.

Читайте також: Український військовий втратив руку й хотів піти від коханої, та вона вирішила все інакше. ВІДЕО

Сьогодні не було білих айстр.

Ніде не було.

Але завтра я їх знайду.

Обов‘язково.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube