На ворожій позиції неподалік від Білогорівки Луганської області найманці ПВК "Вагнер" (колишні ув'язнені) влаштували жорстоку розправу над російськими мобілізованими. Новобранці відмовлялися йти в бій першими, через що 19 із них убили свої ж.

Про конфлікт, який стався 18-19 листопада, повідомив "24 канал" із посиланням на джерела в українських спецслужбах. За даними журналістів, "мобіки" не захотіли йти на забій, заявивши, що вони не "штрафний батальйон", інформує UAINFO.org.

Бунт мобілізованих росіян достатньо швидко придушили, але вже через день всіх, хто вижив у бою, очікувала смерть від "своїх".

Після отримання Євгеном Пригожиним можливості поповнювати своє угруповання чмобіками, найманці-в’язні піднялися на сходинку вище за соціальним станом всередині війська.

Зеки, згідно з новими нормативами, отримали можливість керувати мобілізованими. Офіційно керівництво "Вагнера" пояснює це необхідністю навчання та передачі бойового досвіду.

Втім, насправді ж відпущені на волю для участі у війні займаються залякуванням мобілізованих для підтримування серед них дисципліни. Мовляв, якщо "чмобіки" боятимуться своїх більше, ніж бійців ЗСУ, вони безперешкодно виконуватимуть всі накази командування.

Тим не менше, подекуди серед взагалі непідготовлених російських "Ваньок" трапляються акти непокори, які миттєво та дуже жорстко придушуються озвірілими зеками.

18 листопада на підсилення групи вагнерівців на білогорівському напрямку російське командування привезло 109 частково мобілізованих. 

Через годину після прибуття їм віддали наказ захопити лісополосу. Зеки вирішили погнати "чмобіків" на забій першими, однак ті почали відмовлятися та навіть погрожували скаржитися керівництву на неадекватне до себе ставлення. Буцімто їм обіцяли, що після втечі з херсонського пекла їх відправлять на відпочинок на більш спокійний напрямок фронту, де не буде проблем із харчуванням та забезпеченням всім необхідним. При цьому деякі мобілізовані намагалися довести, що саме в’язні мають гинути на цій війні замість них.

Бунту як такого не сталося, адже командири вагнерівців швидко розстріляли чотирьох затійників, а інші покірно пішли на забій. Спроби штурму позицій ЗСУ очікувано захлинулися. Назад із бою зі 105 мобілізованих повернулися лише 18, однак дожити до наступного дня змогли лише троє.

Тієї ж ночі вагнерівці влаштували "чмобікам" "свято" на честь їх приїзду – підсипали їм у кашу наркотики, після чого вчинили над ними показову розправу. 15 осіб зеки холоднокровно зарізали, а інших – залишили живими.

Вже 20 листопада на заміну загиблим командування надіслало ще сотню мобілізованих, але після спілкування зі своїми "колегами" бунтувати вони вже не намагалися. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube