Бойовики ПВК Вагнера в Ростові-на-Дону, 24 червня 2023 року (Фото:REUTERS/Stringer)

Хоча заколот Євгена Пригожина поки суттєво не вплинув на дії російських військ на фронті в Україні, чимала кількість значних наслідків бунту ще попереду.

Про це йдеться у новому зведенні Інституту ведення війни за підсумками минулої доби,  інформує UAINFO.org з посиланням на NV.ua.

25 червня ЗСУ продовжували контрнаступальні дії щонайменше на трьох ділянках фронту: в районі Бахмута, вздовж адміністративного кордону між Донецькою та Запорізькою областями та на заході Запорізької області. Один з російських «воєнкорів» стверджував, що українські сили просунулися на південний захід від Великої Новосілки, хоча ISW поки не може підтвердити це твердження. Міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв'ю Fox News, опублікованому 25 червня, заявив, що основний удар контрнаступу ще не почався.

Читайте також: Блінкен про заколот Пригожина: Сумніваюся, що ми побачили останній акт 

Збройне повстання ПВК Вагнера 23−24 червня, схоже, суттєво не вплинуло на здатність російських військ проводити наступальні та оборонні операції в Україні. Російські та українські джерела повідомили, що бої тривають у звичайному режимі вздовж усієї лінії фронту, причому російські сили здійснили відносно більшу кількість наземних атак біля Бахмута, ніж за останні кілька днів. Деякі російські «воєнкори» скористалися бунтом як приводом, щоб завчасно виправдати російські війська за відсутність досягнень у бойових діях проти України 24 і 25 червня.

Протягом 25 червня в російських джерелах з’явилися нові припущення щодо угоди, укладеної між Кремлем і Євгеном Пригожиним нібито за посередництва Олександра Лукашенка. Зокрема російське видання Meduza з посиланням на джерела в Кремлі розповіло про можливу участь в цьому процесі глави адміністрації президента РФ Антона Вайно. Згідно з цими даними, Пригожин намагався зв’язатися з адміністрацією Путіна, коли бойовики Вагнера рухалися на північ від Ростова-на-Дону в напрямку Москви, однак диктатор нібито відмовився говорити з ватажком ПВК Вагнера. Коли ж Пригожин помітив відсутність широкої військової підтримки дій Вагнера, за версією Медузи, Кремль перейшов до переговорів за участю Лукашенка, Вайно та посла РФ в Білорусі Бориса Гризлова. Один із пов’язаних з Кремлем «воєнкорів» водночас поставив під сумнів те, чи передбачає «угода» відповідальність ПВК Вагнера чи Пригожина за загибель щонайменше 13 російських авіаторів 24 червня. 

Читайте також: "Фарш назад не провернеш": передумови для гарної громадянської війни в Росії нікуди не зникли, це була тільки репетиція, – Тарас Загородній

Поточне місцезнаходження Пригожина неможливо перевірити, окрім його від'їзду з Ростова-на-Дону ввечері 24 червня, констатує ISW. Російське агентство RTVI стверджує, що пресслужба Пригожина у відповідь на запит повідомила, що Пригожин «передає вітання» і відповість на всі запитання, «коли він буде на нормальному зв’язку». А один з Telegram-каналів, пов’язаних з вагнерівцями, поділився згенерованим штучним інтелектом зображенням, на якому Пригожин тримає палець на губах і заявляє, що «плани люблять тишу», копіюючи загальновживану в Україні фразу.

Безпосередні наслідки збройного заколоту ПВК Вагнера поки не виявили себе, підкреслюють аналітики ISW. Зокрема залишається ще побачити:

• Як буде реалізована «угода»: чи всі залучені сторони її повністю виконають, що вчинять Кремль і Міністерство оборони РФ з особовим складом ПВК Вагнера, як планують використати цих бійців надалі — і чи готові самі вагнерівці співпрацювати з Міноборони, незалежно від бажання Пригожина.

• Якими будуть «наслідки» угоди для керівництва російського Міноборони, що також поки невідомо. Деякі російські джерела, включно з неназваними джерелами в Кремлі, на які посилається Meduza, припустили, що Кремль може розглядати зміни в керівництві Міноборони як частину домовленостей з Пригожиним. Міністра оборони Росії Сергія Шойгу та начальника Генерального штабу РФ Валерія Герасимова ніхто не бачив і не чув публічно відтоді, як Пригожин оголосив про початок свого бунту 23 червня [і до ранку 26 червня, коли Міноборони РФ нарешті показало Шойгу, хоча він знову нічого не сказав про бунт — прим. ред.]

• Деякі російські джерела припустили, що Олексій Дюмін, нинішній губернатор Тульської області, колишній офіцер безпекової служби Путіна і колишній керівник Сил спеціальних операцій Росії, може замінити Шойгу на посаді міністра оборони. ISW поки не може підтвердити ці припущення. Однак будь-які зміни в керівництві Міноборони означали б суттєву перемогу для Пригожина, який виправдовував свій збройний заколот прямими звинуваченнями Шойгу та Герасимова у загибелі десятків тисяч російських солдатів в Україні.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube