Інформація про появу підрозділів ПВК "Вагнер" у Херсонській області мають під собою реальне підґрунтя. Окупанти перекинули звідти десантників на Запоріжжя, чим оголили велику ділянку фронту, де ЗСУ успішно здійснюють десантні операції на лівому березі Дніпра.

Про це у своєму блозі пише військовий експерт, співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов, інформує UAINFO.org.

Причиною такого кроку є послаблення позицій окупаційного контингенту на цій ділянці фронту.

Росіяни раніше перекинули підрозділи повітряно-десантних військ до Запорізької області, чим фактично оголили фронт на території від Нової Каховки аж до Козачих Лагерів.

А Сили оборони України тут останнім часом проводять успішні десантні операції, захоплюючи плацдарми на лівобережжі Дніпра.

Російські сподівання на те, що повернення ПВК «Вагнер» змінить ситуацію на фронті на користь окупантів, навряд чи будуть втілені у життя. Перевага Сил оборони України у контрбатарейній боротьбі дозволить знищити «вагнерівців» ще в той момент, коли вони будуть в процесі оперативного розгортання на цій ділянці фронту.

Один підрозділ, навіть найкраще підготовлений у окупаційному контингенті, не зможе нічого зробити із наступом Сил оборони України.

Але, інформація про повернення у зону бойових дій підрозділів ПВК «Вагнер» є спростуванням тих чуток, які були раніше — про розформування цієї структури.

Звертаю увагу, що повертаються не розрізнені «махновські» загони, а організована боєздатна одиниця.

Використання «вагнерівців», зокрема, на території Херсонської області, про що нещодавно повідомляли російські ЗМІ – це великий мінус самим росіянам, російській армії.

Цей крок із ПВК «Вагнер» свідчить про відсутність оперативних резервів і нездатність вирішити актуальні завдання на фронті.

Крім того, ставиться під сумнів уся попередня ідеологічна кампанія щодо так званої ліквідації ПВК після бунту Євгена Пригожина — фактично російська влада тепер суперечить сама собі.

Повернення у зону бойових дій найманців ПВК «Вагнер», яку нібито розформували після бунту Євгена Пригожина– свідчення слабкості російської армії. У окупантів не вистачає резервів, тому вони змушені пожертвувати ідеологічною кампанією з «ліквідації» ПВК.

Натомість можлива поява підрозділів ПВК «Вагнер» на Бахмутському напрямку, де ця приватна військова компанія у свій час і здобула всеросійську популярність, є малоімовірною.

По-перше, там і так забагато різних структур — приватних військових компаній від різних структур, зокрема держкомпаній, а також підрозділи кадировців. По-друге, там по суті вирішується інше питання — фактичної утилізації ПВК, тож «вагнерівцям», яких було повернуто у бій, там робити нічого.

Нагадаю, що у Білорусі досі перебуває частина найманців ПВК «Вагнер», загальною кількістю близько  чотирьох тисяч осіб.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube