Вплив російської культури, що тривав тривалий час, суттєво вплинув на українське суспільство. Багато людей можливо і не усвідомлюють, що вони використовують російські форми імен у своєму мовленні. 

Українська мова насичена русифікованими формами жіночих імен, і важливо правильно їх вимовляти. Редакторка Ольга Васильєва поділилася корисними порадами щодо вірної української вимови таких імен, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.ua. 

В українських іменах немає суфікса -ік, він є в російських. Тому правильно казати й писати Толик, Віталик, Славик, Владик, Вадик, Костик, Ростик, Едик, Даник.

Так, Ольга привела ім'я свого чоловіка, яке бабуся на Полтавщині вважала суржиком. На жаль, подібні помилки можуть траплятися й з жіночими іменами: «На Полтавщині столітня бабуся називала свого онука (мого чоловіка) Толиком і Толькóм, але ніколи — Толіком. Так її навчили батьки, бо сто років тому українці не говорили російською. Натомість толіки та віталіки — це суржикізми й наслідок зросійщення».

Українські русифіковані жіночі імена

Під час тривалого перебування України в складі російської імперії / СРСР нам навʼязували використання жіночих закінчень для чоловічих імен. Наприклад, в Поліссі завжди існувала різниця між Васьо — для чоловіків і Вася — для жінок, а тепер почуваємо скрізь використання Вася як для жінок, так і для чоловіків. Те ж саме стосується і Саша / Шура та Женя, навіть якщо це жіночі форми (що також є російськими, оскільки в Україні Олександра може бути Саня, Санда або Леся, а Женя — Ївга, Геня або Євгенка).

В Україні розповсюджені також такі російські варіанти жіночих імен: Наташа, Маша, Даша, Ксюша, Анюта та інші, які можна замінити на наступні варіанти:

• Наташа — Ната, Наталка, Наталя;
• Маша — Маруся, Марічка, Марійка;
• Даша — Дара, Даруся, Дарця;
• Глаша — Глафа, Глафця;
• Катюша — Катруся, Катря, Катеринка;
• Іріша — Іруся, Іринка; Орися, Оринка;
• Ксюша — Ксеня;
• Олена — Лєна, Альона;
• Христина — Крістіна;
• Ганнуся, Ганя, Ганця — Анюта.