Автори нового дослідження отримали несподіване датування найдавніших кам'яних знарядь зі стоянки Королево на Закарпатті. За їхньою оцінкою, артефакти виявилися старшими, ніж усі попередні свідчення перебування людини в Європі.

Про це йдеться у статті, опублікованій у журналі Nature, інформує UAINFO.org.

Палеолітична стоянка Королево-І знаходиться у Закарпатській області, на березі річки Тиси. Її виявили у 1974 році, тоді ж почалися розкопки. Кісток археологи не знайшли, але зібрали велику колекцію кам'яних знарядь. Судячи з них, у цьому місці люди жили завжди, починаючи з раннього палеоліту.

Стратиграфічно вчені виділили сім шарів. У найдавнішому з них (шар VII) знайшли 33 кам'яні артефакти. Серед них виділили два знаряддя — те, що вважали чоппером, та відщеп із двосторонньою обробкою.

Археологічні розкопки Корольово-I. Архівна фотографія Закарпатської палеолітичної експедиції 1984-1985 років

У шарі VI знайшли вже понад п'ять тисяч знарядь. Здебільшого це відщепи, різноманітні скребки, але кілька артефактів визначили як рубала. Середньопалеолітичні колекції з шарів Va, V, III, IIb, IIa та II належать до цілого ряду палеолітичних індустрій, включаючи мікокську, леваллуазську та ранньосередньопалеолітичну двосічну промисловість. Наймолодша колекція з шару Ia належить до верхнього палеоліту і представлена окремою індустрією неоріньякського типу.

Перші датування показали, що знахідкам із шару VII приблизно 710-770 тисяч років. Тепер міжнародна група вчених оскаржила таке датування. Вони провели нове дослідження семи артефактів із шару VII стоянки Королево-I.

Читайте також: У Швеції виявили дивну похоронну камеру з рештками людей без черепів

Вважається, що предки людей з'явилися в Євразії від двох до одного мільйона років тому, але точне датування утруднене через мізерність археологічних пам'яток цієї епохи. На цей час найдавнішим надійно датованим свідченням перебування давніх людей у Європі є фрагмент щелепи з печери Сіма-дель-Елефанте (археологічна пам'ятка Атапуерка, Іспанія). Йому 1,2 мільйона років.

Якийсь час тому іспанські археологи заявили, що знайшли ще один фрагмент щелепи Homo, попередньо датований віком у 1,4 мільйона років. Але наукової роботи з цієї знахідки наразі немає.

Читайте також: На дні колишнього Каховського водосховища знайдено трьохсотрічний артефакт

Вік скам'янілостей Homo, знайдених на схід від Європи (Дманісі, Грузія), фахівці оцінюють у 1,8 мільйона років. Виходить, що люди якимось чином опинилися спочатку на Кавказі, а вже звідти розпочали міграцію до Західної Європи. Але яким саме був маршрут цієї міграції?

Автори нової роботи досліджували сім артефактів із найдавнішого шару стоянки Королево-I за допомогою методу P-PINI (particle-pathway inversion of núcleo de inventories) та ізохронного методу датування. У результаті вони встановили, що вік знарядь становить 1,42±0,28 мільйона років. І це найдавніше свідчення перебування давніх людей у Європі.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube