Польовий дослідник, який працював у перуанській Амазонці, натрапив на мертвого тарантула. Придивившись до павука, експерт помітив, що той заражений "грибком-зомбі" і зняв це кошмарне видовище на відео.

Науково підтверджено, що гриб-зомбі, офіційно відомий як кордицепс (Codryceps), захоплює контроль над розумом і руховими функціями свого господаря, перш ніж поїдати його тіло і проростати зсередини. Так цей монстр зробив і з тарантулом, пише DailyMail, передає OBOZ.UA,  інформує UAINFO.org.

"Сьогодні ввечері наша команда дослідників знайшла справді жахливу, але й неймовірну річ", – сказав дослідник дикої природи Кріс Кетола, який опублікував відео на своїй сторінці в Instagram.

Кожен вид кордицепса заражає окремий тип безхребетних. Тип, який націлюється на павуків, є рідкісним. За словами Кріса Кетола, це був лише третій заражений грибом-зомбі тарантул, якого він коли-небудь бачив.

Коли павук заражається Codryceps, грибок починає харчуючись тарантулом зсередини. Потім паразит наповнює тіло господаря спорами, які дозволять грибку розмножуватися. А далі "рослина-зомбі" проникає в розум павукоподібного.

"Це опанувало нервову систему павука. І коли він помер, грибок вийшов з його тіла, дозволивши спорам поширитися", – пояснив Кетола.

За словами експерта, спори кордицепса змушують комаху переміщатися на більш високе місце, де більше сонячного світла та тепла, що створюють ідеальні умови для розмноження грибка.

Коли господар нарешті гине, грибок виривається з його тіла та випускає більше спор, які заражають ще більше живих створінь.

Вчені не знають, як саме кордицепсу вдається брати під контроль розумові та моторні функції свого господаря. Але нещодавні дослідження виявили хімічні сигнали від грибків всередині інфікованих комах. Деякі з цих сигналів, які, ймовірно, є секретованими білками, можуть націлюватися на поведінкові системи господаря.

Кожен із цих видів грибів є вузькоспеціалізованим, що означає, що вони еволюціонували, щоб інфікувати лише кілька вибраних господарів. Щастя, що кордицепс не може заразити людей.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube