У рамках внутрішніх перестановок «ліжок у палаті» новий-старий уряд витратить дорогоцінний час на організацію процесів об'єднання та ліквідації.

Про це пише ZN.ua, інформує UAINFO.org.

Під час трансформації Кабінету міністрів, затвердженої Верховною Радою 17 липня, було об’єднано Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики та Міністерство захисту довкілля в нове Міністерство ресурсів. Очолив його Олексій Соболєв. Також ліквідували Міністерство національної єдності та Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості.

Це не перша реорганізація урядової структури. У серпні 2019 року парламент уже приєднував Мінагро до Мінекономіки, що викликало критику аграріїв і експертів. Вони застерігали: у великому міністерстві сільське господарство втратить пріоритет. Через рік уряд рішення скасував. Після цього Мінагро встигло змінити трьох міністрів і знову зникло в надрах мегаструктури.

Читайте також: Верховна Рада проголосувала за новий склад Кабінету міністрів

Зауважимо, що ліквідувати Мінагро планували також і восени 2022 року, але тоді низка очікуваних «трансформацій», коли з 20 міністерств планували залишити 14, так і не була реалізована повною мірою. 

При цьому основна проблема — в тому, що уряд досі не сформулював державну політику для агросфери. Під тиском великого бізнесу згорталися програми підтримки, фермерів витискали з ринку, а обіг землі запускався без достатніх гарантій. Тепер інтереси дрібного й середнього аграрія знову можуть залишитися без голосу.

Особливу тривогу викликає об’єднання Міндовкілля з Мінагро. Це не просто управлінська логістика, а загроза для екологічної політики. У парламенті, як і в уряді, аграрна та екологічна сфери часто конфліктують. Одні розорюють, інші — зберігають. У спільному міністерстві баланс зникне. Приклад — законопроєкт №12089, що, за оцінками експертів, ослаблює екологічні запобіжники. Міндовкілля тоді принаймні публічно висловило позицію. У новій конфігурації такої інституційної противаги може не залишитися.

До слова, Міндовкілля вже «оптимізовували»: у 2019 році його приєднали до Міненерго. Через рік об’єднання скасували. Історія повторюється, але щоразу — з дедалі серйознішими наслідками.

Читайте також: Це не поодинокі випадки: Банкова витісняє критиків і захищає прихильників, – FT

Також менше ніж за рік після створення ліквідували Міністерство національної єдності. Його сформували на базі Мінреінтеграції, але ключові функції — реінтеграцію та соцдопомогу — роздали іншим відомствам. Після корупційного скандалу навколо міністра Олексія Чернишова й відсутності результатів, «єдність» просто скасували. Під потребу перевели напрям у МЗС — створили департамент світового українства. Класика міністерства «під своїх».

Також припинило існування Міністерство стратегічних галузей промисловості, яке діяло з 2020 року та відповідало за оборонку, авіа- і космічну промисловість. Тепер його інтегрували у структуру Міноборони.

Це не перша реорганізація за шість років. Наприклад, у 2019-му створене Мінкульту, молоді й спорту вже за кілька місяців знову розділили. Очікувати системності не доводиться.

Ще один показовий кейс — 2022 році уряд об’єднав Міністерство інфраструктури з Міністерством розвитку громад і територій, утворивши Міністерство розвитку. Це рішення фактично ліквідувало команду, яка займалася децентралізацією та регіональним розвитком, а самі ці напрями зникли з порядку денного.

Читайте також: "Історія підтвердила тотальний кадровий дефіцит влади": політолог про кандидатури в новий Кабмін

«Після реорганізації залишилось місце для інфраструктури, але регіональна політика розчинилася у кілометрах, мостах і автомобілях. А це при тому, що в ЄС регіональна політика — один із пріоритетів», — наголошував Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства. За його словами, ліквідація органу часто означає і згортання політики загалом.

Показово, що віцепрем’єра Кубракова звільнили саме через провал регіональної політики. У Раді тоді пообіцяли знов розділити міністерство-монстр на два — розвитку громад і територій (формування політики) та інфраструктури (реалізація). Утім, новий віцепрем’єр Олексій Кулеба продовжує очолювати об'єднану структуру.

Щодо агросфери, яка була ключовим експортним сектором України, Ткачук неодноразово підкреслював: основним ресурсом влада вважає землю, а не людей. Концентрація землі в руках холдингів і вимирання сіл — наслідки відсутності системної політики. Замість її посилення — маємо знову ліквідацію міністерства.

І кожна така трансформація, за словами експерта, порушує планування, виплати і фінансові потоки щонайменше на пів року.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube