Фото: Офіс президента 

26 держав "коаліції охочих" офіційно погодилися сформувати сили підтримки, які мають бути розгорнуті в Україні одразу після того, як буде припинено вогонь — чи то у форматі перемир’я, чи мирної угоди. Водночас Кремль продовжує прямо відкидати можливість розгортання будь-яких іноземних військ на території України.

Аналітики Інституту вивчення війни виокремили ключові домовленості «коаліції охочих» у Парижі 4 вересня — зі слів президента Франції Емануеля Макрона та інших учасників переговорів, передає NV, інформує UAINFO.org.

Українська армія має бути центром та основою будь-яких гарантій безпеки після війни, вони мають включати зобов’язання щодо відбудови та зміцнення українських збройних сил. При цьому ключовою метою «коаліції охочих» у будь-яких потенційних переговорах є забезпечення того, щоб Росія не встановлювала жодних обмежень щодо чисельності чи можливостей українських збройних сил.

26 держав офіційно погодилися сформувати «сили підтримки» в рамках гарантій безпеки для України у повоєнний час. Макрон не уточнив перелік цих держав, однак заявив, що вони досягли згоди відправити сухопутні сили в Україну або ж надати ресурси для підтримки на морі чи в повітрі.

Ці війська мають бути готові до розгортання в Україні наступного дня після того, як Україна та Росія досягнуть або угоди про припинення вогню, або мирної угоди.

Іноземні війська будуть розгорнуті не на передовій, а в іще невизначених районах поза лінією фронту, щоб запобігти майбутній російській агресії.

Читайте також: Італія, Польща та Румунія не направлятимуть війська в Україну – заяви лідерів

Роль та участь США у цій системі гарантій безпеки під керівництвом Європи буде визначена найближчими днями, однак США були залучені до кожного етапу процесу розробки гарантій.

Для держав, які не готові розгорнути наземні, морські чи повітряні сили в Україні, «коаліція охочих» також окреслила шляхи участі у гарантіях безпеки для повоєнної України. Зокрема Зеленський заявив, що країни коаліції також можуть підтримати сильну українську армію, надаючи зброю, навчаючи військових або фінансуючи виробництво зброї в Україні. А держави, які не мають власних збройних сил, можуть зробити фінансовий внесок у гарантії безпеки, зокрема шляхом фінансування виробництва української зброї.

Британський прем'єр Кір Стармер привітав готовність деяких неуточнених членів «коаліції охочих» постачати Україні ракети великої дальності. Загалом «коаліція охочих» погодилася з тим, що Україні потрібна постійна оборонна допомога для забезпечення справедливого та тривалого миру.

Чехія розпочне навчання українських пілотів F-16 на дозвукових літаках та симуляторах у рамках пакета допомоги Чехії Україні. Крім того, офіційна Прага продовжуватиме постачати Україні боєприпаси.

Можливість додаткових санкцій проти Росії «коаліція охочих» обговорила з президентом США Дональдом Трампом — в рамках скоординованих зусиль Заходу, спрямованих на те, щоб позбавити Росію можливостей фінансувати війну проти України. Макрон підтвердив, що учасники коаліції і Трамп домовилися тісніше співпрацювати над майбутніми санкціями, особливо тими, що спрямовані на газовий та енергетичний сектори Росії та КНР. За даними Reuters Трамп під час розмови з лідерами «коаліції охочих» закликав їх припинити купувати російську нафту, оскільки це допомагає фінансувати російську військову машину, та чинити економічний тиск на Китай за його участь у воєнних зусиллях Росії.

Читайте також: Війська для підтримки України нададуть 26 країн, – Макрон 

Тим часом Кремль продовжує прямо відкидати можливість розгортання будь-яких іноземних військ на території України в рамках післявоєнних гарантій безпеки. Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова 4 вересня заявила, що Росія не обговорюватиме "іноземну інтервенцію в Україну, яка підриває будь-яку безпеку в Україні у будь-якій формі, у будь-якому форматі". Захарова наголосила, що РФ вважає таке розгортання іноземних військ «принципово неприйнятним». Раніше вона від імені МЗС Росії також заявляла, що Росія «категорично відкидає» «будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО». А речник Кремля Дмитро Пєсков заявив 27 серпня, що Росія «негативно ставиться» до європейських пропозицій щодо гарантій безпеки для України та сприйматиме розгортання європейських сил у післявоєнній Україні як розширення присутності НАТО.

В ISW наголошують, що ці неодноразові відмови Кремля від західних гарантій безпеки є частиною намагань Росії отримати право вето на будь-які західні гарантії безпеки щодо України. Раніше Росія також намагалася просувати суворі обмеження на чисельність українських військових у проєкті Стамбульських угод 2022 року. При цьому Кремль досі розглядає свої тодішні пропозиції у Стамбулі як основу для будь-якого майбутнього мирного врегулювання. «Росія неодноразово демонструвала відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей, включаючи скорочення чисельності української армії у такий спосіб, щоб Україна не могла захистити себе від майбутніх російських атак», — резюмують в ISW.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube