Дослідники з Північно-Західного університету (NU) довели, що ми можемо не лише бачити сни, а й спрямовувати їх у потрібне русло, щоб шукати вихід із реальних життєвих глухих кутів.

Результати експерименту свідчать про те, що фраза «ранок вечора мудріший» має під собою чітке фізіологічне підґрунтя, якщо правильно активувати мозок під час відпочинку, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Науковці відібрали 20 добровольців, які мають досвід усвідомлених сновидінь. Перед сном піддослідним давали складні головоломки. Кожна задача супроводжувалася унікальним саундтреком, який грав на фоні. Учасники працювали, доки у кожного не залишалося по чотири нерозв’язані загадки.

Коли люди засинали, вчені чекали фази швидкого сну (REM) і вмикали аудіосупровід лише для двох із чотирьох «провалених» головоломок. Результат вразив: 75% учасників підтвердили, що бачили сни, прямо пов’язані із задачами. Ба більше, ті головоломки, які «підказували» мозку через звук уві сні, вранці розв’язували у 42% випадків. Для порівняння: задачі без звукових підказок піддалися лише 17% учасників.

Цікаво, що звук впливав на сюжет сну навіть тоді, коли людина не усвідомлювала, що спить.

«Навіть без переходу в стан усвідомленості, один із учасників уві сні попросив персонажа допомогти розв’язати головоломку, яку ми „підсвічували“. Іншому включили звук до задачі про дерева — і він прокинувся після сну про прогулянку лісом», — розповідає провідна авторка дослідження Карен Конколі. — «Ще одна учасниця, якій транслювали звуки до пазла про джунглі, бачила, як вона рибалить серед тропіків, напружено розмірковуючи над задачею».

Попри успіх, вчені залишаються обережними. Вони припускають, що частина рішень могла прийти вже в момент пробудження, а не всередині самого сну. Тому наступні тести проводитимуть одразу після виходу з фази REM.

Мета Карен Конколі та її команди — вийти за межі простих пазлів. Вони хочуть перевірити, як контроль снів допоможе в емоційній регуляції та навчанні.

«Моя надія в тому, що ці відкриття допоможуть зробити сильніші висновки про функції сновидінь», — резюмує Конколі. — «Якщо наука зможе остаточно довести, що сни важливі для креативності та психічного здоров’я, люди нарешті почнуть ставитися до них серйозно».