MENU

Від локального майданчика до статусної подієвої точки: як Вікторія Левіт формує простори, які відвідують світові зірки та високопосадовці

70 0

Від локального майданчика до статусної подієвої точки: як Вікторія Левіт формує простори, які відвідують світові зірки та високопосадовці

Індустрію подій в Україні найчастіше впізнають за афішами: хто виступає, яка дата, наскільки гарна локація. Але якщо дивитися ближче, успішна подія майже ніколи не тримається на самій лише програмі. Її “витягують” деталі, які іноді складно пояснити словами, зате дуже легко відчути: вхід без хаосу, чітка робота техніки, відчуття безпеки, зрозуміла навігація, злагоджена взаємодія у команді. Ці речі відрізняють майданчик “на один раз” від місця, куди хочеться повертатися — і якому з часом починають довіряти набагато складніші формати.

Історія Вікторії Левіт у цьому сенсі показова. Вона починала з ресторанного бізнесу в Слов’янську, а далі — крок за кроком — вибудувала модель, у якій гостинність і культура працюють разом: спочатку локальні концерти, потім фестивалі, а далі — комплексні простори, здатні приймати великі шоу та протокольні події. і ні, це не ривок, це довга послідовність рішень, де кожен наступний крок стає можливим лише тоді, коли попередній доведений до ідеалу.

Як локальна сцена перетворюється на систему

У 2007 році Вікторія Левіт закінчує Київський національний університет культури і мистецтв за спеціальністю “Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу”, повертається до рідного Слов’янська, що на Донеччині, та відкриває ресторан “Баррель”. 

Від самого початку це був не просто заклад. “Баррель” був місцем, яке майже одразу стало частиною міського ритму: сюди приходили не лише поїсти, а й зустрітися, поговорити, побути серед своїх. Саме з таких точок, як ця, починаються великі культурні історії.

З 2010 року Вікторія Левіт почала робити те, що для невеликих міст часто стає переломним, — організовувати регулярні концерти. Ідея звучала просто: дати сцену молодим іменам і привозити відомих артистів. Але на практиці це потребувало шаленої дисципліни у всьому — від таймінгу та комунікації з командами до безпеки та сервісу. Лише так можна було досягти регулярності, бо коли стандарти тримаються місяцями, у містян з’являється звичка відвідувати події, а у артистів формується довіра до майданчика.

Після окупації Слов’янська російськими військами та звільнення міста Силами оборони України у 2014 році Вікторія організовує на центральній площі перший Barrel Music Fest. І це, звісно ж, був не просто концерт. Місту було важливо знову зібратися разом у публічному просторі — без страху та напруги. 

Вже через два роки, в 2016-му, фестиваль став дводенним, переїхав на іншу локацію, біля озера, й поступово закріпився як подія, що виходить за межі невеликого міста.

Паралельно Вікторія Левіт щороку проводила фестиваль до Дня кераміки — абсолютно інший за настроєм і логікою, але не менш вимогливий з огляду на організацію. Ця подія була про ремесло, міську традицію, сімейну авдиторію та відчуття “нашого” свята — особистого для всіх слов’янців. 

“Монополія Крона”: синергія форматів

У 2017 році Вікторія очолила розважальний комплекс ”Монополія Крона”, який під її керівництвом став одним з головних культурних поінтів регіону. “Монополія Крона” був не сценою чи залом, а цілим набором різних форматів: ресторан Ambar & Veranda Krona, винний дім LeVino, коворкінг Top Place, open-air майданчик Monopoly Krona на 5000 людей і концертна зала CozzyIn Hall на 500 місць. Така конструкція дає гнучкість, але й вимагає немало: синергії можливо досягти лише шляхом об’єднання форматів в єдину операційну систему. А це команда, графіки, підрядники, високі стандарти сервісу...

За ці роки майданчики комплексу чого тільки не приймали: концерти, гастролі, виставки, театральні постановки, фестивалі, арт-проєкти. Серед найвідоміших подій — виступи гуртів “Бумбокс” та “Ляпіс Трубєцкой”, виконавців Олега Скрипки, Карла Фрієрсона, Сергія Кузіна та Соні Сотник із програмою “Камтугеза”, а також студії “Квартал 95”. У 2021 році в CozzyIn Hall відбулася вечірка Boiler Room за участі діджеїв міжнародного рівня. І відповідальність Вікторії Левіт як організаторки мала приблизно такий самий масштаб — міжнародний.

Окремою історією серед кейсів пані Левіт став фестиваль “Джаз і Вино”. Подібні події рідко “виїжджають” на одному імені. Вони тримаються на атмосфері, темпі вечора, гастрономії, продуманих деталях. Для регіону це стало способом задати нову культурну звичку. На “Джаз і Вино” люди приїжджали не випадково, а тому що знали: ця подія — своєрідний знак якості.

Рівень довіри: події державного масштабу

Показником найвищого рівня довіри стало проведення на території коворкінгу Top Place у 2020 році закритого засідання та пресконференції Президента України Володимира Зеленського та Президентки Швейцарської Конфедерації Симонетти Соммаруга під час їхнього візиту в Донецьку область. Команда комплексу також організувала для глав держав і делегацій офіційний обід. Ця подія стала не лише гучним інфоприводом для регіона, а й підтвердженням виключного рівня організаційного таланта та управлінської координації Вікторії Левіт.

Консалтинг та авторські напрацювання

З часом цей досвід перестав бути прив’язаним до однієї локації. Левіт почала працювати як консультантка: допомагала майданчикам в інших регіонах України запускати культурні проєкти та концертні програми, спираючись на відпрацьовані в “Монополії Крона” та на Barrel Music Fest практики, вміло адаптуючи їх під конкретний запит. 

У ресторанній сфері вона консультувала відкриття закладів з нуля — від розробки концепції до стратегії старту. Окремим напрямом роботи було антикризове управління. Паралельно Вікторія працювала тренеркою з персоналу, навчаючи команди стандартам сервісу, управлінським інструментам та злагодженій взаємодії. Бо якість, зрештою, складається саме з дій людей на місцях.

У 2021 році Вікторія Левіт увійшла до експертної комісії премії “Знак якості – Україна. Найкращі товари та послуги року”. Серед її професійних статусів — членство в International Association of Entrepreneurs and Executives та Міжнародний Орден “Свята Софія”, який вона отримала за внесок у культурні, громадські та гуманітарні ініціативи, а також за  підтримку соціальних і просвітницьких проєктів.

У підсумку ця історія — не про гучні імена чи великі сцени. Вона про локації, які інтегруються в міське життя та стають його невід’ємною частиною. І кожен раз, коли ми бачимо одну локацію, яка працює і як концертний майданчик, і як простір для гастрономічних форматів, і як протокольна точка для делегацій, ми повинні усвідомлювати: за нею стоїть не випадковий успіх, а талановите системне управління конкретної людини.

Олександр Мироненко

UAINFO


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  

Новини