Росія протягом 18 місяців проводила масштабну операцію зі шпигунства за стратегічними ядерними об'єктами у кількох країнах Європи. Дрони для шпигунства запускали безпосередньо з кораблів російського "тіньового флоту".

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian,  інформує UAINFO.org.

Дефіцит ППО та цілі Кремля

За інформацією видання, аналітики Міжнародного інституту стратегічних досліджень виявили щонайменше 144 шпигунські інциденти у понад десятку європейських країн, які розпочалися з кінця 2024 року.

Російська розвідка діяла фактично безкарно, оскільки західні військові не змогли перехопити чи збити жоден апарат, що викрило серйозні прогалини в протиповітряній обороні НАТО.

Серед головних цілей російських безпілотників опинилися британська авіабаза Лейкенхіт, де розгорнули ядерну зброю США, та французька база атомних підводних човнів Іль-Лонг.

Також шпигунські апарати зафіксували над аеродромами Кляйне-Брогель у Бельгії та Фолькель у Нідерландах, де зберігаються американські боєприпаси повітряного базування.

Крім того, у вересні 2025 року активність дронів зафіксували в Данії, через що довелося тимчасово закривати аеропорт Копенгагена.

Як працювала схема шпигунства

Операцію координувало російське ГРУ, а запуск безпілотників здійснювали з цивільних суден і танкерів, які курсували в міжнародних водах із вимкненими пристроями відстеження.

Для збору інформації та ретрансляції сигналів росіяни використовували тактику, яку раніше протестували під час бойових дій в Україні.

Докази мілітаризації цивільних суден отримали французькі військові під час затримання танкера "Боракай", на борту якого виявили капітана з Китаю та двох російських найманців із приватної військової компанії.

На думку дослідників, Кремль поєднував збір розвідданих та картографування логістики НАТО із психологічним тиском і спробами економічного виснаження Заходу.

Схоже, інтенсивність запусків пішла на спад лише у 2026 році, коли європейські військово-морські сили почали затримувати підозрілі судна "тіньового флоту".

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube