Археологи у Вірменії виявили унікальну знахідку — кам’яного ідола віком близько 2500 років, вирізьбленого з вулканічного туфу.

Артефакт знайшли всередині давньої фортеці Аргіштіхінілі, одного з головних оплотів Урартського царства на Південному Кавказі. Відкриття, зроблене під час другого сезону спільних вірмено-польських розкопок, дало нове уявлення про духовне життя мешканців регіону наприкінці VII — на початку VI століття до нашої ери, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Ідол, висотою приблизно 50 сантиметрів, має схематичне людське обличчя з різьбленими бровами, вузькими губами, довгим носом і глибоко посадженими очима. Його знайшли поруч із кам’яним ящиком у добре збереженому житловому будинку. Дослідники припускають, що фігурка виконувала ритуальну або охоронну функцію та могла бути пов’язана з культами предків або родючості. Подібні предмети раніше знаходили в інших урартських поселеннях.

Читайте також: Пролежали під водою майже 1800 років: у Франції дайвери знайшли 847 римських монет

Керівники розкопок — доктор Матеуш Іскра з Польського центру середземноморської археології Варшавського університету та докторка Асмік Симонян з Інституту археології та етнографії НАН Вірменії. Їхня команда досліджує групу великих терасних будинків кінця VII-VI століть до н. е., періоду занепаду Урартського царства. За словами Іскри, будівлі збереглися надзвичайно добре — у деяких місцях навіть залишилися цілі глиняні підлоги та кам’яне мощення.

Поряд з ідолом археологи розкопали обширне кладовище з урнами, заповненими прахом небіжчиків. Це найбільше й найкраще збережене місце кремації, коли-небудь знайдене у Вірменії. За словами Симонян, могильник дозволяє по-новому поглянути на погребальні звичаї народів, що жили під урартським впливом. Серед урн виявили як дорослі, так і дитячі поховання з керамічними посудинами та прикрасами — свідчення складної соціальної організації громади.

Читайте також: У пустелі ОАЕ знайшли срібні монети часів Олександра Македонського

Аргіштіхінілі, заснований царем Аргішті I у VIII столітті до н. е., був важливим адміністративним і торгівельним центром на Араратській рівнині. Його занепад настав близько VI століття до н. е., ймовірно, через внутрішні кризи та вторгнення мідійців.

Наступний етап польсько-вірменського проєкту розпочнеться навесні 2026 року. Археологи планують вивчати, як жителі міста пережили розпад держави, зберегли свої традиції та пристосувалися до нових історичних реалій.