Всі ниточки ведуть до двох людей: і в контексті розгону в ніч на 30-те, і у випадку з Танюшою. Один з яких може віддавати накази Беркуту, а інший має гарних колись партійних побратимів в Харкові, які до Києва харківський Беркут підігнали. Один є «смотрящім» від великого сусіда і дуже хоче посилити своі реальні позиції у владі в Україні.

І для цього цим «дядям» треба відсунути від «папи» рідну йому «сім»ю«. І тоді вже »папа" нікуди не дінеться, коли вони контролюватимуть не тільки гроші з сусідньої держави, але й силу у варіанті міліції. Один лише мінус в таких складних схемах, як розхитування ситуації, - це те, що в таких історіях так багато ниток, що не так вже й важко збагнути, хто за них смикає... Отака сумна казочка. На жаль, без прогнозованого в кінці хеппі енду, особливо для тих, кому в ній відвели лиш роль ляльок та декорацій. 

У залишку: Ляльковод повернувся, очевидно з повноваженнями, і всі решта на його фоні виглядають дітьми.