Програма ПР починається з маніпуляції. «П’ять років помаранчевого правління довели Україну до межі економічної та соціальної катастрофи. Від попередньої влади ми отримали у спадок 15% падіння ВВП, 22% інфляції, знецінену вдвічі гривню, збільшений учетверо зовнішній та внутрішній державний борг, скорочені до критичного рівня валютні резерви Нацбанку». Тут варто згадати, що на останні роки помаранчевої команди припала світова економічна криза, яка призвела до економічного падіння у всьому світі. У Росії, наприклад, у той самий період зменшення ВВП становило 7,8%. Скорочення українського валового продукту значною мірою було пов’язане з падінням у всьому світі будівництва і, як наслідок, зниженням попиту на метал (32–37% експорту), основними виробниками якого є… бізнесмени, пов’язані з ПР. Логічним було б, якби регіонали пояснили, як вони збираються обійти цю ситуацію в майбутньому.

Було б також не зле похвалитися і надбаннями правлячої партії за два роки. Звучало б це так: «Два роки нашого правління без будь-якої кризи привели до зростання ВВП у IIкварталі 2012-го на 1,9% (проти запланованих у бюджеті 3,9%), інфляція в нас незначна, бо міжнародні резерви України протягом року зменшилися на $8,3 млрд (на червень поточного року $29,3 млрд, тобто повернулися на рівень ІІ кварталу 2010-го), валовий зовнішній борг країни зріс на 23%, а обсяги вітчизняного виробництва вже впали на 1%» (дані Держкомстату та Нацбанку). Усе це називається «Ми змогли подолати хаос та руїну, стабілізувати ситуацію і створити фундамент для реформ».

Проте щирість регіоналів не знає меж. В іншому пункті своєї програми вони обіцяють «зростання ВВП щонайменше 5% на рік». На тлі нинішніх досягнень обіцянка більш ніж смілива, з огляду на те що виконання бюджету на 2012-й уже під загрозою. Ще один сміливий намір – «стабільність національної валюти». Усе б добре, але валютних резервів на такі плани може просто не вистачити, а дорога гривня ризикує зробити вітчизняну продукцію абсолютно неконкурентною всередині країни порівняно з імпортом. Тож із великою часткою імовірності можна стверджувати: регіонали не виконають цієї обіцянки.

Для дому – для сім’ї.

У програмі ПР заявлено: «Допомога при народженні першої дитини в 2012 році становитиме 28 830 грн, другої – 57 660 грн, третьої – 115 320 грн». Можна потішитися знанням її авторами бюджету України на 2012-й, адже ці цифри прописані саме там. Не забули регіонали й про 3% іпотеку. Щоправда, вони не розтлумачили, що квартиру даватимуть у кредит терміном на 15 років із першим внеском від 25% під 16% річних, із яких держава компенсуватиме 13%. Тобто 16% платитиме таки позичальник, а потім держава поверне йому 13%, причому механізм повернення законодавчо наразі не прописаний. До речі, платитиме за оформлення договору купівлі-продажу, договору кредиту, страховку тощо позичальник. У програмі ПР про це ані слова.

Партія регіонів обіцяє «забезпечення держзамовленням щонайменше 75% місць у ВНЗ». Це вже нагадує анекдот – таку саму цяцянку містила програма кандидата у президенти Віктора Януковича. Незрозуміло інше – чи узгоджена вона з нинішнім міністром освіти і членом ПР Дмитром Табачником? Лише нещодавно він заявляв спершу про необхідність збереження студентів-бюджетників на рівні 51%, а потім про те, що держзамовлення – це «наслідок тоталітаризму» і що «цього елементу тоталітарного суспільства треба позбуватися».

Регіонали запевняють: «Кожен українець матиме гідну зарплату та можливості працевлаштування. Будуть створені нові робочі місця за рахунок забезпечення молодих спеціалістів першим робочим місцем». Щоправда, незрозуміло, де саме створюватимуться ті робочі місця? На заводах? Проте мешканці промислових міст наразі в паніці саме через їх закриття – варто згадати сумну історію Запорізького заводу феросплавів. Те саме стосується малого і середнього бізнесу. Ухвалення Податкового кодексу вже призвело до переходу низки підприємців у тінь або до «оптимізації», себто максимального скорочення сфер діяльності та кількості працівників. І це не згадуючи про свавілля контролюючих служб та про спроби представників влади захопити вигідні бізнеси, що також розвитку підприємництва не стимулює.

Але обіцяти – не одружитися. Регіонали кажуть, що гарантують якісну й доступну медичну допомогу, забезпечать усі (!) сільські райони пересувними амбулаторіями. Щирий привіт батькам Богдана Кальківця з Вінничини, який помер, бо швидка не приїхала до нього вчасно через брак пального. Зміст обіцянки мають оцінити мешканці сіл і невеличких міст, які добре знають: хочеш викликати швидку – мусиш її заправити. Про забезпечення машин пальним програма ПР, природно, не згадує нічого.

Натомість село здобуло особливу увагу правлячої партії. Поліпшувати там «життя вже сьогодні» регіонали обіцяють, зокрема, завдяки «встановленню ціни на земельний пай не менше ніж 20 000 грн за гектар і оренди не нижче як 1000 грн за гектар». Стоп-стоп! А як же земельна реформа? Як же Закон «Про ринок земель», на виконання якого наразі діє мораторій до 1 січня 2013 року? Які плани має влада щодо землі насправді: впровадження вільного ринкового обігу чи розкуркулення агрохолдингів шляхом встановлення кордонних цін на земельний пай та оренду?

Ще одна обіцянка ПР: «розбудова соціальної інфраструктури сільської місцевості (автодоріг, лікарень та шкіл), газифікація сіл». Тут просто не знаєш, чому дивуватися: регіонали, певно, переконані, що всі 45 млн українців забули їхню кипучу діяльність під час перебування при владі. На кінець 2011 року в Україні зникло близько 300 лікарень і приблизно 800 поліклінік. Левова частка цих скорочень – сільські. Те саме спостерігається в освіті. Від березня 2010-го (початку президентства Віктора Януковича) кількість загальноосвітніх навчальних закладів в Україні зменшилася на 700, а кількість вчительських вакансій – на 13 тис. (за даними Держкомстату). В авангарді закриття – знову-таки сільські школи. Понад те, в одному з останніх інтерв’ю чинний прем’єр міністр Микола Азаров знову підкреслив, що і медична, і освітня «реформи» лишаються пріоритетами уряду. Люди добрі, обидві ж вони передбачають скорочення лікарень та шкіл задля більшої мобільності цих галузей за меншої кількості задіяного персоналу. То чи не варто Партії регіонів визначитися, за що вона виступає? За реформу чи за зростання кількості згаданих вище закладів?

У галузі міжнародної політики регіонали показали, що в них немає забобонів: вони хочуть усього й одразу. В один розділ біло-сині впхнули позаблоковий статус України, асоційоване членство в Євросоюзі та зняття з ним усіх торговельних бар’єрів, посилення економічної співпраці з СНД (у межах зони вільної торгівлі) та стратегічне партнерство з Росією, США і Китаєм водночас. Механізм досягнення таких широких геополітичних планів регіонали, зі скромності, не роз’яснили. Проте українські шанувальники «Русского» міра можуть бути спокійні. Програма ПР окремим пунктом містить «надання російській мові статусу другої державної». Власне, хто б сумнівався?

Чиїм коштом свято?

Партія регіонів обіцяє оновлення та розбудову інфраструктури, як-от: переоснащення пологових будинків; повну комп’ютеризацію та підключення всіх шкіл до інтернету; зниження цін на ліки першої необхідності на 30%; появу в кожному регіоні нових басейнів, стадіонів, льодових арен та спортивних майданчиків; забезпечення молодих сімей, лікарів, учителів, військовослужбовців, працівників правоохоронних органів доступним житлом завдяки щорічному зведенню 100 тис. квартир; завершення будівництва об’єкта «Укриття» на ЧАЕС до 2015 року; надання вітчизняним виробникам доступних банківських кредитів; створення 1,5 тис. сільськогосподарських кооперативів та доступні авіаперельоти для всіх українців.

Наших співвітчизників манять міражами. ПР пообіцяла неабиякі збільшення доходів, щоправда... «до 2017 року», коли середня зарплата має сягнути 8000 грн; зарплата лікарів – від 8000 грн, іншого медперсоналу – 5500; до 2017 року компенсувати всі вклади Ощадбанку до 5000 грн. Цікаво тільки, якою буде на той час реальна межа бідності, скільки коштуватимуть товари першої необхідності і яким буде курс України до іноземних валют? Адже саме в цих «деталях» і може критися причина такої «щедрості» регіоналів. На всі ці запитання програма Партії регіонів відповідей не містить. А приклад уже обіцяного «покращення життя вже сьогодні» українці можуть бачити на власні очі.

Федор РЫБАК