Про всяк випадок розжую поняття федералізації та децентралізації. А то я уже зустрічав в коментах, що є такі люди, які їх ототожнюють.

Так от.

Федералізація - це коли кожний регіон є повністю самодостатнім. Не тільки адміністративно, а й економічно та політично. Фактично це така держава всередині держави. На рівні суб'єкта федерації у вас будуть: свій уряд із своїм кабінетом міністрів, свій парламент і навіть своя прокуратура. Так, як це, наприклад, працює в Сполучених Штатах. Наприклад, в штаті Техас є свій власний Сенат (31 сенатор) і своя Палата Представників (150 представників). Це НА ДОДАЧУ до федеральних органів законодавчої влади - Сенату і Конгресу.

Відповідно, якщо який-небудь Донецьк захоче федералізуватись, то у нього:

- як мінімум вдвічі зростають податки, тому що необхідно утримувати і центральний парламент, і свій місцевий;

- законодавство перестане бути єдиним для всіх регіонів, таким чином, торговельні зв'язки будуть порушені - це як мінімум;

- про економічні субвенції доведеться забути, тому що федеральний устрій передбачає повну економічну незалежність. Отже, скільки заробили - стільки і витрачаєте. Не вистачає вам 30 мільярдів для виплат населенню - центр вам їх не дасть, просто тому, що не зможе, і шукайте їх, де знаєте.

Однак все-таки щось треба робити, адже сильна централізація - це теж зло, яке приводить до перекосів насамперед в адмініструванні. Виходом стане децентралізація. Вона передбачає делегування на місця тих функцій, які регіон сам здатен виконувати без сильного навантаження на місцеве населення. Перш за все сюди входять:

- освітні питання. Звичайно, має бути державна затверджена програма-мінімум, яку повинні засвоїти всі учні, щоб пройти незалежне тестування. Але є ряд предметів, які можуть і повинні бути визначені місцевою владою. Це і мови, і культурні якісь аспекти, типу народознавства, і якісь додаткові курси, які необхідні школяреві в даному регіоні;

- питання розподілу податків. Зараз практично всі вони збираються і розподіляються в центрі. Частина із них повертається назад в будь-якому випадку. Це створює зайвий лаг із використанням коштів, адже фактично вони нікуди не рухаються. Використання цих податків, наприклад, того ж самого дорожнього податку, можна віддати в регіони;

- питання муніципальної міліції. Це питання назріло давно, і фактично воно уже вирішується шляхом формування місцевих батальйонів самооборони. Після перемоги над сепаратизмом саме вони замінять повністю корумповані кадри МВС і частково СБУ.

Так і виходить, що якщо громаді треба впорядкувати своє життя і визначати напрямок свого розвитку, то не федералізації треба вимагати, а децентралізації. А при федеральному устрої доведеться смоктати лапу. ДНР і ЛНР вам саме такий шлях пропонують. От і вибирайте, в який вам бік.