Ви знаєте, шановні мої френди, я повинен вибачитись перед Юлею. Я вважав, що вона політик, який потерпів поразку.

Насправді, Юля перемогла. Більше того, я на повному серйозі від сьогодні вважаю, що вона - геній. Тому що тільки геній в дурдомі може взяти 13%, при цьому ведучи себе як нормальна людина.

Буде довго. І аргументовано.

За мотивами дискусії з однією і тією ж самою людиною:

Л: - Юліна кампанія була занадто агресивною. Вона не повинна була говорити про війну, а тільки про мир, домовленості та спокій.

Мій коментар: коли Юля одна-єдина літала в Донецьк та Луганськ вести перемовини і до останнього пробувала вирішити питання миром, на неї з усіх боків сипались шишки. Мовляв, як вона сміє домовлятись із терористами. Ніяких домовленостей. Тільки війна. Тільки хардкор.

Роздайте людям зброю, формуйте батальйони. Тільки під тиском екзальтованого суспільства Юля перебудувала свою кампанію під війну.

- перша помилка Юлі в цій передвиборчій кампанії - вона виконувала те, що хотів робити народ. А народ у нас любить дуже швидко передумувати. Ще вчора він хотів миру. Сьогодні він хоче війну. А завтра він знову хоче миру.

Л: - Юля повинна була розрахувати свою кампанію під простих людей із середнім інтелектом.

Мій коментар: в своїй наївності Юля вирішила, що після Майдану люди змінились. Що у них піднялась планка мислення. Що вони уже не хочуть чути лозунги, а хочуть реально вникати в деталі побудови нового суспільства. Саме тому її месидж був розрахований на людину з інтелектом вище середнього. На майданівця. А тепер виявляється, що насправді на Майдані стояли "прастиє луді із середніми умами".

Окрема ремарка: політтехнолог, який розраховує на людей з середнім інтелектом, досягає максимального покриття, але при цьому дебілізує свою аудиторію. Тому що людина, читаючи текст для дурня, сама опускається на його рівень.

- друга помилка Юлі в цій передвиборчій кампанії було уявлення, що після Майдану люди змінились. Тоді як насправді вони лишились тими самими. Тобто, міщанами, яким необхідні простенькі питання і прості відповіді. Саме цей, до речі, прошарок населення дуже схильний піддаватись на маркетингові удари, помічу в дужках.

Л: - Юля не повинна була протиставляти себе іншим кандидатам. Простий народ цього не розуміє. Він хоче визначеності, а не сварки між кандидатами.

Мій коментар: наскільки я пам'ятаю, Майдан стояв за свободу вибора. Щоб людина могла собі вибрати політика за найбільш близькою до неї точкою зору. А такий вибір можливий тільки тоді, коли всі політики конкурують за увагу людини. Прагнуть завоювати її довіру, її цікавість, та її вибір. А виявляється, Майдан стояв за свободу вибора, але таку, щоб не напрягатись. Щоб був один лідер, на якого пальчиком покажуть, і скажуть - ось це Президент Майдану.

- третя помилка Юлі в цій передвиборчій кампанії полягала в уявленні, що люди хочуть вибирати. Тоді як насправді люди вибирати не хотіли. Вони хотіли "не Януковича". Причому, щоб його ім'я йому назвали з самого початку і не міняли.

Дивлюсь я на ці всі помилки, і мені вони таковими не видаються. Це була кампанія ЄДИНОГО реального політика Майдану. Юля не стояла там, це правда. Але вона змогла відчути його дух. Вона не відстала від суспільства. Вона йшла з ним в ногу...

... просто як виявилось, на Майдані насправді було дуже мало людей. 12.94%.

Таким чином, то не Юля відстала від "сильно змінившоїся України". Це суспільство якимсь фантастичним чином не тільки відстало від Юлі, а й від самого Евромайдану, який ще так недавно був центральною подією життів мільйонів громадян.

І це перелякане суспільство, нажахане тим, що йому доведеться думати, вибирати, боротися, вирішило, треба просто все повернути взад. Причому навіть не в часи Януковича. А в часи Кучми.

От і вся розгадка помилок Юлії Тимошенко.