Про долі вимушених переселенців
Моя рідна сестра - лікар. Пару днів тому отримала свою першу заробітну плату в Києві. Після вимушеного переїзду з Луганська доволі швидко знайшла собі роботу. Каже, що вакансій в лікарнях вистачає. Коли сповістила мені розмір заробітної плати, я зрозумів чому.
У нас з нею угода - жодних хабарів. Я знаю, що своїми суміжними професіями вона зможе заробити собі на життя. Втім, той, у кого з ними не все так добре, витримати подібну угоду не зможе.
Донька сестри і моя племінниця зараз у Запоріжжі. Разом з гуртом молодих виконавців проводить кількамісячні репетиції. Готується до виступів і має намір заробити трохи грошей. Попереду - контракт на роботу за кілька тисяч кілометрів від дому.
Єдиний чоловік з вимушених переселенців моєї родини - Томас. Він разом зі своєю господаркою живе в мене. Щодня отримує на горіхи від нашої кішки.
Долі вимушених переселенців складаються по-різному. Втім, вони складаються і за це ми дякуємо Богові
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки
