Ідея побудови стіни, яка б відгородила Україну від агресивного сусіда, вперше була озвучена керівником Дніпропетровської ОДА Ігорем Коломойським.

Як писали І.Ільф та Є.Петров у своєму безсмертному творі «12 стільців», пропозиція Ігоря Валерійовича довго не народжувала попиту і обговорювалась в основному у соціальних мережах.

Але вже наприкінці сезону відпусток про «Стіну» згадали на самому вищому рівні.

Вже 3 вересня ЗМІ масово повідомили про те, що влада України починає будівництво споруд на кордоні з Росією в рамках проекту "Стіна".

Про це заявив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. "Ми починаємо проект "Стіна". Це будівництво реального державного кордону між Україною та Російською Федерацією", - сказав Яценюк.
Водночас, прем'єр-міністр не уточнив, що саме буде зроблено за даним проектом і які терміни його реалізації.

5 вересня сторінка Урядового порталу в соціальній мережі Facebook оновила розділ, присвячений проекту «Стіна».

У роз‘яснювальному тексті читаємо:

Основними елементами облаштування державного кордону будуть: на сухопутній ділянці – це суцільні рови, ширина рову буде не менше 4-х метрів і глибиною 2 метри, це контрольно-слідові смуги, земляні та бетонні рови, рокадні дороги, різноманітні системи оптико-електронного спостереження, вежі, електронно-сигналізаційні комплекси та різноманітні фортифікаційні споруди, які будуть перешкоджати руху транспортних засобів і автомобілів з території Російської Федерації. На морській ділянці єдина система оптико-електронного спостереження а також фортифікаційні споруди, які не допустять здійснення безперешкодної висадки з моря на сухопутну ділянку території України.

Вже 10 вересня на засіданні уряду Арсеній Петрович уточнює: "Лінія Манергейма або проект "Стіна" – це оборонні вкраплення, які треба будувати дешево та швидко"

Наступного дня однопартійця підтримав і Олександр Турчинов. В інтерв’ю від 11 вересня журналу «Фокус» він заявив: «…нашій державі необхідно… створити уздовж кордону з Російською Федерацією рубежі активної оборони».

Задоволені чиновники чисельних силових структур та відомств. В рамках затвердженого Кабміном проекту "Стіна” облаштуванню та зміцненню підлягають  2 тис. 295 км україно-російського кордону. Кошторис проекту і терміни спорудження поки не відомі, але прикордонники кажуть про кілька мільярдів гривень.

"Ми маємо намір звертатися до сусідів - Європи. Там повинні зрозуміти, що Україна - це східний кордон ЄС, і вони повинні вкладати в неї відповідні гроші”, - каже  перший заступник голови Держприкордонслужби Павло Шишолін.

Аби не зомліли кабінетні генерали на радощах від очікування грандіозного розпилювання коштів – як домашніх, так і європейських. 

Водночас,  на Банковій хоч і не відкидають саму ідею проекту, але дивляться на терміни його втілення більш скептично, ніж на Грушевського.

«На реалізацію проекту облаштування державного кордону з Росією «Стіна» підуть роки», - про це заявив радник Президента Олег Медведєв

««Стіна» - це такий образ, але це не означає, що всю цю фортифікаційну махіну  можна буде звести за тиждень або за два", - сказав Медведєв.

"Ми усі тепер знаємо звідки походить військова загроза Україні, бо станом на перше березня цього року, наша воєнна доктрина передбачала, що на нас нападе агресивний блок НАТО с Заходу, а виявилось, що зі Сходу напала миролюбна Росія».

Ще менше оптимізму мають експерти.

"У часи кризи такі проекти мають більше психологічне значення, ніж військово-технічне, - розповів нам військовий експерт Володимир Горбач. - Зрозуміло, що ворожа армія при бажанні і відповідному техзабезпеченні будь-які рови та стіни може подолати. Але це затримує маневреність ворога, ускладнює його роботу, і дозволить ВСУ сконцентруватися на конкретному напрямку”.  

У свою чергу директор Атлантичної ради України Вадим Гречанінов додає, що бачить в "Стіні” ще й політичну доцільність: "Це покаже, що таке РФ, якщо сусідові довелося стіною відгородитися”.

Утім, об'єктивна можливість найближчим часом демаркувати та укріпити кордон з Росією відсутня. Зокрема, у Донецькій та Луганській областях урядовий проект "Стіна" може провалитись. Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський зазначає, що навіть у випадку зведення захисного бар'єру на контрольованих ділянках кордону через "дірки" кордону на Донбасі, які контролюють сепаратисти, з Росії продовжуватиме надходити зброя, а також прибувати найманці. 

"Це могло мати сенс, якби інша сторона дотримувалась цивілізованого режиму, однак, коли конфлікт міждержавний, стіна на кордоні не допоможе", - переконаний М.Сунгуровський.

Експерт радить уряду ретельно зважити всі витрати на зведення фортифікаційного укріплення кодону зі східною сусідкою, адже капіталовкладення можуть і не виправдатись. 

"Стіна зупинить тільки сухопутні сили, однак ненадовго. А перекиданню зброї, живої сили повітрям не завадить. Також цей крок не зупинить інформаційні та економічні атаки. Тож навіть не варто починати цей проект, особливо в умовах обмеженого фінансового ресурсу держави", - вважає директор військових програм Центру Разумкова.

Політтехнолог, експерт у сфері стратегічних комунікацій Денис Богуш не виключає, що ініціатива уряду зі зведення укріплення на кордоні з Росією є елементом інформаційної війни і, скоріш за все, "Стіна" так і не буде зведена. 

"Це більше схоже на PR-компанію Яценюка, ніж на реальний проект. Можливо, його і розпочнуть, зведуть якусь частину, щоб грибники не заблукали, а потім розкрадуть гроші. На цьому все і закінчиться", - припускає Богуш. При цьому експерт наголошує, що Україні потрібна хоча б чітка демаркація на всіх ділянках кордону з РФ.

В історії людства було чимало спроб відгородитись від сусідів чи загарбників стіною, однак більшість з них були невдалими, застерігає історик, старший науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень імені Івана Кураса НАН України Владислав Гриневич: "Єдиний успішний приклад - Велика Китайська стіна. Більшість інших були невдалими. Лінія Мажино - система укріплень Франції на кордоні з Німеччиною - жодним чином не допомогла французам. Легендарна Лінія Маннергрейма не зупинила Червону армію. Тож, з історичної точки зору, стіна на кордоні - неефективний спосіб зупинити військову агресію".

Утім, за словами історика, є приклади, коли укріплення кордону спрацьовує, хоча й в інших цілях. Зокрема, він наводить приклад Ізраїлю чи Американо-мексиканську стіну, яка призначена для попередження потоків контрабандних товарів чи нелегальних мігрантів. "Й у США, і в Ізраїлі стіни символічні. Збройні сили вони не зупинять", - зазначає директор військових програм Центру Разумкова М.Сунгуровський. 

Експерти радять українському уряду шукати інших, менш затратних та більш ефективних шляхів охорони та захисту державного кордону.

Тепер трохи про джерела та обсяги фінансування історичного проекту.

Як ми пам‘ятаємо, раніше відгородитись від Росії стіною пропонував Дніпропетровський губернатор, бізнесмен Ігор Коломойський. За його підрахунками, Україні це мало коштувати 100 мільйонів євро. 

Зважаючи на це, уже зараз зрозуміло, що на реалізацію цього проекту повною мірою в українського уряду не вистачить коштів. І проситимуть їх у європейських партнерів на донорській конференції. "На початковому етапі у нас свої гроші є", - запевняє глава українського уряду Арсеній Яценюк.

США вже заявили про готовність підключитися до української "Стіни” і нададуть прикордонникам 2,5 тис.  котушок колючого дроту на суму $435 тис.

Отже «Стіна» - це довготривалий та коштовний проект, щодо ефективності якого у експертів виникають ґрунтовні сумніви. Крім всього іншого, у зв‘язку із так званими «мінськими» домовленостями, виникає питання: де Уряд збирається будувати «Стіну», на якому кордоні? На існуючому державному кордоні чи на кордоні із тими територіями, які деякі наші державні мужі, заради короткотривалих політичних цілей, ладні «тимчасово ампутувати»?

Невже не існує альтернативних «Стіні» способів захиститися від московських апетитів?

Водночас, експерти та волонтери стверджують: у військах, що стримують окупантів на сході, кричуще не вистачає нової бойової техніки та важкої, високоточної зброї. 

БТР-4, що так красиво їхали Хрещатиком на День Незалежності – це залишки т.зв. «іракського замовлення». 

Від минулого тижня на сторожі Харківського неба стоїть «модерновий» зенітно-ракетний комплекс, взятий на озброєння у 50-ті роки минулого (!) сторіччя.

Невже кошти військового бюджету, донорські внески та прямі запозичення не можна використати для закупівлі новітнього озброєння? При чому, замовлення потрібно розміщувати не на заводах агресора – КАМАЗі та УРАЛАЗі і не на італійських заводах IVECO. Гроші – кров економіки, якщо живлять вітчизняну, а не чужу економіку.

Ефективний шлях захисту всієї країни був нещодавно запропонований Юлією Тимошенко і партією «Батьківщина»: замість намагатися самотужки протистояти військовій машині, що виросла на нафто- та газо-доларах, потрібно терміново змінити Закон України «Про основні засади внутрішньої та зовнішньої політики», відмовитись від зазначеного в ньому позаблокового статусу, подати заявку на вступ в Північноатлантичний Альянс і провести загальнодержавний референдум, аби отримати цьому вступу всенародну підтримку.

Варто нагадати, що НАТО є «агресивним блоком» тільки у хворій уяві кремлівських господарів та їхніх холопів, одурманених московським Брехло-ТБ. 

Досвід виконання країнами Східної Європи умов членства в НАТО, їхня подальша прискорена хода до членства в ЄС мають стати гарним прикладом та яскравим дороговказом для України, яка скинула промосковський режим Януковича і прагне повернутися до своєї європейської родини.