Отже,напередодні виборів у суспільствіведеться дискусія щодо визнання їхлегітимності у майбутньому.

На даний момент япостійно зустрічаюсь із думкою, якаактивно просувається низкою провладнихжурналістів. Мовляв, вибори заздалегідьпроголошуються нелегітимними череззабаганки окремих політиків та черезбажання догодити «Вашингтону таБрюсселю», а насправді все проходитьчудово, і лише окремі підбурювачінамагаються порушити легітимністьмайбутнього волевиявлення.

Як на мене, то, дійсно,проголошувати вибори заздалегідьсумнівними з точки зору легітимності– не найкраща тактика для будь-якогоучасника політичного процесу. І самадумка про те, що вибори не можутьвизнаватися правильними або неправильнимидо того, як вони відбулися, також формальновидається не надто розумною.

Але… Існує ціла низкаобставин, які одразу викликають сумнівищодо чесності жовтневого волевиявленняу кожного громадянина, що має очі, розумта бажання розбиратися у подіях, яківідбуваються довкола.

І мова не про участьтих чи інших політиків у виборах. Цейфакт ми поки винесемо за дужки. Так самовинесемо за дужки і численні фактипідкупу виборців або тиску на них. Проце – іншим разом.

По-перше слід згадатипро порядок формування виборчих комісій,які безпосередньо відповідатимуть запідготовку до майбутніх виборів. Вартолише поглянути на офіційні дані ЦВКщодо розподілу представниківполітичних партій у складі ОВК, якодразу у спостережливого читача можутьвиникати певні сумніви.

Отже, усі місця у виборчихкомісіях були розподілені між наступнимисуб’єктами виборчого процесу: Політичнапартія «Союз анархістів України»,Християнсько-демократична партіяУкраїни, Ліберальна партія України, Партія Наталії Королевської «Україна– Вперед!», партія Всеукраїнськеполітичне об’єднання «Єдина Родина»,Українська Народна Партія, Партія«Руський блок», Політична партія «Союзанархістів України», Політична партіяУкраїни «РУСЬ ЄДИНА», Всеукраїнськаполітична партія «БРАТСТВО», Українськапартія «Зелена планета», Політичнапартія «Народно-трудовий союз України»,Політична партія «Руська Єдність»,Політична партія «Молодь до ВЛАДИ»,фракція Комуністичної партії України,фракція Партії регіонів, фракція «БлокЮлії Тимошенко» – «Батьківщина», фракціяНародної Партії у Верховній Раді України,фракція Блоку «НАША УКРАЇНА – НАРОДНАСАМООБОРОНА».

Що привертає увагу уцьому переліку?

Із потужних та відомихучасників передвиборчого процесупредставлені лише КПУ (та й то – черезпарламентську фракцію), «Україна -Вперед!», Партія регіонів та Батьківщина.Під час жеребкування до складу комісійне потрапило жодного представника«Свободи» та УДАР. Проте там опинилисяпредставники від нікому не відомихпартійних структур, серед яких більшістьвисунула лише кілька кандидатів умажоритарних округах, але одержалапредставництво у всіх ОВК.

Для прикладу розглянемоекзотичний та маловідомий «СоюзАнархістів», що одержав не багато і немало, а 220 місць у ОВК ( з них – 12 голів,12 заступників голів та 13 секретарів).Як відомо, анархізм – ідеологія, щовиступає за ліквідацію держави якполітичного інституту.

А тепер поглянемона списокпредставників анархістів у ОВК. Отже,серед них: 36 тимчасово не працюють, 43пенсіонера, 37 працівників освіти (школита ВНЗ), 3- дошкільних навчальних заклади,13 – державних медичних установ, 33 –державних та комунальних підприємств(аж до посадовців державних адміністраційта БТІ), 9 – працівників металургійнихкомбінатів та інших великих підприємств(є один зі знаменитого Сєверодонецького«Азота»). Такі от цікаві анархісти.

Половина пенсіонерівта безробітних, які явно бажають заробити,інші – державні люди, що повністюзалежать від місцевої влади або є їїпредставниками. І у інших представлениху комісіях маловідомих партіях ситуаціяабсолютно ідентична.

Подібний соціальнийсклад представників партій у ОВК, атакож те, що серед них підозріло рівномірнорозподілені місця у ОВК (в середньому– 220 місць, по 5%), а також місця у керівництві(в середньому - по 12 голів, заступниківголів, секретарів комісій) – все ценаштовхує на думки, що це все було зовсімне випадковим. І що «електроннимбовваном», який тасував кандидатів,керував якийсь людський розум.

Як тут не згадати пропрактику 2004 року, коли кандидата В.Януковича представляли у ОВК не лишеофіційні представники, але й представникитехнічних кандидатів. Що саме цікаве,і кандидати цього разу лишаютьсянезмінними! Так, 2004 року В. Януковича укомісіях представляли члени ОВК, якихформально висував кандидат у президентиО. Ржавський. І тепер, 2012 року партіяРжавського «Єдина Родина» одержує212 місць у ОВК.

Дивний збіг, чи не так?

Та й ті партії, які,наче, мали б бути незалежними від влади,реально такими не є. Зокрема, до цьогочасу не ясно, хто формував і подававсписки кандидатур до ОВК від НУНС, алетам якимось дивним чином опинялисядепутати місцевихрад від Партії регіонів.

Таким чином, структураОВК виглядає наступною: ПР, партії-сателітиПР («Україна - Вперед», КПУ, Народнапартія), технічні партії ПР, «Батьківщина».Це дуже далеко навіть від ситуації 2004року, коли існувала хоча б видимістьбалансу. До речі, згідно до діючогозакону про вибори (ст. 37 п. 9),повноваження члена ДВК можуть бутиприпинені двома рішеннями відповідноїкомісії. Так що є і механізм усуненняпотенційно небезпечних суб’єктіввиборів, які пройшли через настількиретельне сито лояльності.

Далі, наступна обставина.Відповідно до відомого закону Проособливості забезпечення відкритості,прозорості та демократичності виборівнародних депутатів України 28 жовтня2012 року, згідно до якого передбачаєтьсявстановлення веб-камер на виборчихдільницях, трансляція буде вестися лишещодо перебігу голосування. Як тількиголосування завершиться і комісіїперейдуть до підрахунку голосів, токамери будуть переведені у режим запису(ст. 4). І цей запис буде надаватися ужечерез запити до ЦВК. Не має найменшихсумнівів, що якщо там відбудеться дещосумнівне, то записи можуть «втрачені» через чиюсь халатність. Все одно законне передбачає жодної відповідальностіза перешкоджання веденню запису.

Підсумуємо усе сказаневище.

Завдяки прогалинам,закладеним у законодавство та сумнівнимпроцедурам формування ОВК, останніокупували представники маловідомихпартій, які майже не беруть участі увиборах, а представники яких є переважнобюджетниками, службовцями, безробітнимита пенсіонерами. Всі ознаки вказуютьна те, що абсолютно домінують у складікомісій представники однієї, правлячоїпартії. Водночас, кілька відомих тапопулярних партій взагалі не булидопущені до формування ОВК.

Крім того, законодавство,передбачаючи висвітлення ходу голосування,максимально обмежує можливості длягромадян спостерігати за підрахункомголосів. Тим самим підрахунком, якийбудуть вести представники однієїполітичної сили.

Всі ці висновки я зробивбез жодних «польових» даних, спираючисьлише на дані, опубліковані на офіційнихсайтах. У цьому немає нічого складного.Це може повторити будь-який громадянинУкраїни або іноземець. І одержати схожівисновки.

Очевидно, що все цезакладає значні сумніви щодо легітимностімайбутніх результатів. Примітивнаробота, сліди якої є явними та очевидними,примушує нас думати, що робиться все цене просто так, а з певною метою.

А яка може бути мета усумнівних механізмах формування виборчихкомісій та у спробах приховати їх роботуокрім впливу на результати виборів?

Власне, все це і ставитьпід сумнів легітимність майбутніхвиборів для кожного мислячого громадянина.І НАТО з ЄС тут ні до чого.

Петр ОЛЕЩУК