Зустріч із кандидатом у нардепи, олігархом-популістом Баленком у нашому дворі: як це було
Цікавий досвід і цікаві досліди. Учора ми вперше були на зустрічі з кандидатом у народні депутати від нашого мажоритарного округу – й одразу олігархом.
Увечері в наш двір, на вулицю Соломії Крушельницької, між будинками 5 і 7, уже поночі прийшов Ігор Баленко – власник і співвласник мереж супермаркетів "Фуршет", "Ашан" та "ашанівських" торгово-розважальних центрів, чоловік і спонсор скрипальки/співачки Ассії Ахат.
Було прикольно побачити спроби багатія із не дуже підвішеним язиком реалізувати поради політтехнологів і пройти виборчу кампанію в мажоритарному окрузі "від дверей до дверей".
Не знаю, чи роздає Баленко гречку, але "купувати" виборців він намагається, виконуючи замовлення й побажання щодо благоустрою їхніх дворів – там дитячий майданчик, там спортивний, там сміття прибрати, там дерева посадити, там ще щось підмарафетити під гаслом "Зробимо разом!", а безкоштовну юридичну допомогу отримують від баленківців узагалі всі охочі.
Ще прикольніше було побачити певну категорію наших простих виборців, які справді готові голосувати за "депутата Верховної Ради" (насправді – поки що лише Київської міської), який "просто нарешті засипе гравієм цю калюжу за будинком". Ну й прибере лід із тротуару взимку, ага, вже після виборів.
Може, в інших дворах зустрічі Ігоря Миколайовича і проходять на таких суцільно позитивних нотах – "Я здолаю вам всьо. То, шо попроще – завтра-послєзавтра, шо посложнєє – нєдєлі через двє, только продіктуйтє моім помошнікам" – і "ура, во маладєц мужик!".
Але автор цих рядків прийшов на зустріч із потенційною "тушкою" Баленком підготовлений, прочитавши його біографію, всі стрибки між партіями і фракціями, вивчивши технічних кандидатів від Баленка та маючи намір показати, що не всі купуються на олігархічні подачки та разводілова.
Тож зустріч закінчилася невеликим, але показовим скандалом :)
На шляху від уже знаменитого кіоска "Живе пиво" до будинку нас перестрівали пропагандисти-агітатори Баленка, роздаючи листівки, красиві червоно-білі буклети на крейдяному папері та нагадуючи, що прямо отут зараз і буде зустріч із кандидатом. Мовляв, він один такий видатний, хто ходить по дворах і дивиться в очі виборцям, вислуховує всі їхні болі.
Болів, власне, виявилося небагато, здебільшого дріб’язкові. Майже всі заявлені проблеми, за винятком сміттєспалювального заводу та смердючої станції аерації, вирішуються навіть не міською і районними радами, а ОСББ двох наших будинків.
Однак Баленкові вигідно показати видимість його власного благодійництва і громадської активності.
Помічників, прес-секретарів, радників, охоронців Баленка було близько дюжини. Учасників зустрічі – близько сорока, здебільшого тіточки й баби з анекдотів про бабів під під’їздами. Хоча й кілька молодих було, і кілька чоловіків.
У світлі ліхтарів імпреза виглядала дещо інтимно, але тільки до певного часу.
Кандидат запізнився на 17 хвилин, вибачившись і пояснивши це затягнутою попередньою зустріччю. Був вбраний у джинси й потягану футболку з якимсь гангстером у чорних окулярах із сигарою. Вдалий прикид, ага.
Говорив лише російською, часто збивався й повторювався. Почав із довгого вступу про своє ставлення до проблем будинків і дворів, про взаємодопомогу, про готовність працювати для людей і про свою винятковість в "ходінні в народ".
Було видно, що цей текст Баленко повторює вже на енній зустрічі, але "ораторія" оратора все одно виглядала корявою. Тезу про "собачку, яка зробить свої справи в пісочку, і ви за нею маєте прибрати, а хто прибиратиме за бездомною собакою?" він повторив двічі, на початку і в кінці.
Розповідаючи свою біографію, 54-річний Баленко, з одного боку, її помітно відцензурував (опустивши бізнес купи-продай у Грузії в 1980-х роках і повернення в Україну лише в 90-х). З іншого боку – заявив, що "роділся в СССР", а на мої п’ять копійок сказав, що в Грузію втік від Чорнобиля.
Щодо Бортницького колектора, то в програмі Баленка записано потребу винести його разом із заводом "Енергія" за межі Києва й дати місту чисте повітря. На які гроші – не написано. Але для реалізації цього плану Баленко обіцяє на початку жовтня зібрати великий мітинг. Бо тільки так "можна змусити владу…", ну й далі по тексту.
"Вдалим" був жарт кандидата про те, що на Позняках, мабуть, така висока народжуваність, що поруч – сміттєспалювальний завод. Мовляв, смійтеся, мутанти.
Вразили баби – заявами про те, що будуть щасливими і голосуватимуть за "депутата", якщо він прибере вічну калюжу з-за будинку. Та йо-майо, це ж справа ОСББ, яка замість гравію для баюри накупило дорогої плитки й обкладає нею вхід у під’їзд і навіть сходи – щоб були більш слизькими взимку.
Одні просять додаткову парковку – інші вимагають прибрати ту незаконну паркову, що є. Баленко допоможе всім.
Склалося враження, що народ справді щасливий від того, що хоч хтось із "депутатів" спускається із небес на землю і вислуховує людські проблеми. А іноді – перед виборами – навіть їх потроху вирішує. Хоча, можливо, це просто така була категорія учасників зустрічі – ті, кому б потриндіти, поговоритися й поплакатися, навіть без приводу.
"Зробіть нам спортивний майданчик", – просила стара баба зовсім неспортивного вигляду, при тому що поруч є нормальне футбольне поле, на якому рідко коли хтось грає.
Про Баленка навіть можна сказати, що молодець, обрав правильну лінію, хай і відверто популістську, старанно виконує правильні поради політтехнологів. Он Гайдай ще рік тому казав, що під час кампанії-2012 кандидати мають ходити "від дверей до дверей", заробляти довіру.
Баленко виглядає трохи правдоподібніше за того ж азаровського синка, який приїжджає до виборчої челяді як очевидний барин.
Баленка справді можуть обрати, що ще раз засвідчить рівень нашого виборця.
Але для чого це все? Бізнес же є, і величезний. Гадається, або для недоторканності, або суто зі спортивного інтересу – збільшити статки з 730 млн. доларів до круглого числа – мільярда. Чи й те, й інше.
Чому Баленко був депутатом Київради з 2002 року в Голосіївському районі, а тепер переметнувся в Дарницький?
Чому не вирішував ті самі проблеми, над якими плаче зараз, перед виборами до ВР, у той час, коли був одним із керівників комісії Київради із питань містобудування й землевідведення?
Чому з 2002-го він був у Блоці Литвина, потім – у "Фронті змін", а перед виборами пішов із "ФЗ"? Чи може він прямо тут заприсягтися, краще письмово, що не приєднається до більшості з "Партією регіонів", бо ми її, м’яко кажучи, ненавидимо?
Чому він вважає, що може обіцяти "ремонт калюжі", якщо до Верховної ради обирають для законотворчості, а калюжі – справа місцева?
Зрештою, чому в списку кандидатів по нашому округу – відверті технічні кандидати Баленка, що теж працюють у "Фуршеті"?
Ігор Миколайович помітно прифігів, коли я поставив йому всі ці питання, пояснивши, що "калюжею" в його ісполнєніі не цікавлюся, бо голосуватиму на виборах до ВР, а не до райради.
Прифігіли й помічники та політтехнологи Баленка, які вочевидь не навчили його відповідати на такі запитання на зустрічах у дворах.
Баленко фактично капітулював, коли заявив, що я підісланий штабом когось із його конкурентів "для провокацій". Ще один чувак сказав, мол, нашо ж перетворювати конкретну розмову на телешоу тіпа у Шустера. Ггг.
Спроби відповідей Баленка:
– Від Литвина пішов – бо той зрадив Помаранчеву революцію й увійшов у коаліцію з ПР.
– Від Яценюка пішов (а Баленко був головою київського міськкому "Фронту змін") – бо Арсеній Петрович вирішив блокуватися з "Батьківщиною", а Баленко був категорично проти цього. При цьому Баленко взявся доводити, що список "Баткьівщини" тому поганий, що там узагалі "немає жодної людини Тимошенко" (що не зовсім відповідає дійсності). А опозиція продає округи (а оце да).
– Балотується тут, а не в Голосієві, бо бачить свою життєву місію у порятунку нас від… правильно, сміттєспалювального заводу й колектора… на цьому місці багато хто з присутніх посміхнувся, а то й заржав.
– Присягу про неблокування з "Регіонами" підписувати не буде, бо може голосувати з ними за правильні соціальні ініціативи – зменшення на 5 років пенсійного віку, наприклад, і тому подібне. А взагалі він хоче творити власну фракцію "безпартійних підприємців". Ну, власне, те, що й задумує Льовочкін.
– Технічних кандидатів в окрузі 212 від нього нема.
Хоча хто тоді, скажімо, Кононенко Володимир Вікторович, 1977 р.н., заступник директора, дочірнє підприємство "Фуршет Центр", безпартійний, проживає в місті Києві, судимість відсутня, самовисування?
Така от історія з балотування Баленка. І з балуванням Балотувенка :)
P.S. А, ще в програмі кандидата в депутати від супермаркетів "Фуршет" записано, що "потрібно зупинити зростання цін на продовальчі товари..." :)
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки