«Якщо й загину, то нехай краще я, ніж ровесники мого сина», - 56-річний доброволець
ЗА ДІТЕЙ, ЗА ОНУКІВ
Сьогодні мобілізованих четвертою хвилею у Харкові обкатували танками. Це були переважно старлеї запасу. Там я познайомився з дуже інтелігентною людиною Сергієм Миколайовичем Тимощуком, який у школі Староконстянинова читає військову підготовку, чи як її тепер називають.
До цього він, кандидат наук, викладав в Кам'янецьподільському сільськогосподарському університеті. Має чотирьох дітей, шестеро онуків. У 56, каже пішов добровільно до військомату, коли дізнався, що інженерів-механіків на фронті бракує.
Каже, що в цьому віці виконав багато своїх обов'язків, залишився лише громадянський. Якщо й загине, то нехай краще він, ніж ровесники його сина.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки