У Нацбанку оцінили збитки, завдані недобросовісними банкірами, вкладникам, бізнесу і державі в 58 млрд грн. За словами Валерії Гонтаревої, на сьогодні вже відкрито 239 кримінальних проваджень на суму майже 43 млрд грн, які не будуть відшкодовані, а кримінальні провадження не будуть спрямовані до суду. Для того щоб судова перспектива цих проваджень була реальною, фахівці ГО «Публічний аудит» рекомендують запровадити механізм превентивної відповідальності для пов’язаних із банком осіб. Про це повідомляє прес-служба громадської організації.

«ГО «Публічний аудит» пропонує не очікувати на визнання банку неплатоспроможним, а запровадити превентивну відповідальність банкірів. При цьому слід законодавчо закріпити за Нацбанком можливість обмежувати операції з майном пов’язаних із банком осіб. При чому робити це треба з моменту повідомлення про віднесення банку до категорії проблемних», – розповідає заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Як пояснює фахівець, ті кримінальні провадження, про які говорить голова НБУ, що вже зареєстровані, не можуть бути перекваліфіковані за новим Законом у силу норм Конституції та стосуються окремих казусів, а не банківських установ загалом. «Фігурантами цих проваджень швидше за все стануть менеджери середньої та нижчої ланок, а не ті, хто були справжніми вигодонабувачами. Останні давно перереєстрували майно й інші ліквідні активи. Рішення приймалися колективно та керівниками не візувалися, тому законних підстав стягувати їх майно для відшкодування збитків у кримінальному провадженні швидше за все не буде. Іншими словами, фігуранти будуть такими ж бідними, як і фінустанови, в яких вони працювали», – переконаний  Вігірінський.

Він також вказує на Статтю 218 Кримінального кодексу щодо доведення банку до неплатоспроможності, яка передбачає наявність прямого умислу на вчинення кримінального проступку. Тобто, особа повинна усвідомлювати, що сукупність саме її дій, рішень та вчинків спрямована на доведення банку до стану неплатоспроможності. «Від одного діяння банк не стане неплатоспроможним – це має бути тривала системна робота, що фактично позбавляє можливості персоналізувати суб’єкта. А якщо йдеться про вчинення злочину групою осіб, доведення спільного умислу фактично неможливе», – розповідає аналітик.

За його словами, запропоновані та прийняті Верховною Радою зміни до Кримінального кодексу щодо відповідальності пов’язаних із банком осіб за доведення банку до стану неплатоспроможності є недієвими.

Спеціаліст звертає увагу на те, що керівництво банків на сьогодні з моменту визнання банку проблемним має шість місяців для виправлення ситуації з віднесенням банку до категорії неплатоспроможних. «Можливо, воно буде більш зацікавленим у виведенні банку з фінансового піке, усвідомлюючи можливість втратити не лише майно, довірене в управління, а й особисте», – стверджує заступник керівника «Публічного аудиту».

Крім того, як переконаний керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб, при встановленні умислу банкірів на вчинення злочинів, логічно ставити питання й про неналежне виконання своїх службових обов’язків або ж умисне їх невиконання спостерігачами від НБУ за діяльністю цих банків. Адже вони не попередили негативні наслідки, що призвели до визнання банку неплатоспроможним.

«Запропонована модель, по-перше, є стимулюючою, а по-друге, вона забезпечить реальне відшкодування збитків, завданих населенню та юридичним особам від фінансових махінацій пов’язаних із банком осіб», – резюмує Гольдарб.