Робота в Україні відомої компанії Shell – це коплексний успіх
У квітні 2015 данська компанія Shell, завдяки зусиллям керівництва галузі, уряду і країни, почала поставляти газ в Україну. Звертає на себе увагу те, що вже стає звичним імпорт газу неросійського походження, а норвежського – від компанії Statoil.
Більше того – імпорт здійснює західна, не російська компанія. Очевидно, що це правильний і мудрий крок, зокрема, в напрямку повної відмови України від російського газу під час російської агресії, а також переконливий (на користь України) аргумент на чергових переговорах з російською стороною щодо газу.
Насамперед варто наголосити, що українська сторона в час російської агресії мала би цілком відмовитися від імпорту російського газу. І технічна можливість для цього є! А той, хто зараз причетний до російського імпорту, або його не забороняє, маючи таку можливість - причетний до анексії Криму і вбивств українських громадян.
Ці особи рано чи пізно понесуть відповідальність перед українським народом.По-друге, російські представники належать до тих переговірників, на яких діють тільки результативні аргументи – зокрема, конкретна робота з перспективою не допустити їх, росіян, на український ринок. На жаль, на відміну від багатьох потенційних партнерів у західному світі, росіянам не можна вірити, не можна з ними домовлятися, не можна випросити милосердя і т.д.
Приклад з компаніями Sell і Statoil доволі переконливо показав як можна добитися бажаного результату: показати Газпрому, що ми можемо обійтися без їх газу.
Наразі від Statoil ми можемо імпортувати приблизно 1,5 млрд кубометрів газу за рік. Цього мало Україні, оскільки ми мусимо імпортувати щонайменше 22 млрд кубометрів газу, або навіть 25 – враховуючи рішення Кабміну України від 15 квітня ц.р. Але цього обсягу (1,5) достатньо, аби переконувати росіян, що ми можемо обійтися і без їх газу. Зокрема - аби спровокувати росіян (в доброму сенсі) на те, щоби вони, наприклад, зірвали переговори по газу між Україною, РФ і ЄС, які за їх ініціативою переносились спочатку з 14 на 13 квітня ц.р., а потім – на невизначений час. Тобто, «росіяни занервували». Але нам захоплюватися цим не можна. Трохи вивели з себе переговірника і досить. Час грає не на нашу користь.
Слід чітко усвідомити, що нам, українцям, на вищезгаданому не можна зупинятися. Потрібно докладати зусиль для фізичної організації доставки наразі потрібної кількості газу із заходу - так званого «великого реверсу», який може забезпечити до 30 млрд кубометрів газу (зараз в нас є «малий реверс», який може забезпечити тільки до 12 млрд) і законтрактувати західний, неросійський газ. Ціна тут не пріоритет. Тим більше в час агресії. І коли західний газ за ціною відрізняється від російського приблизно на 2%.
Наголошую, що нам не можна з цим зволікати! Бо, якщо нинішня ситуація затягнеться до осені, то наступний опалювальний сезон може бути катастрофічним для нашої держави. А росіяни це розуміють і, скоріш за все, свідомо затягують час аби потім диктувати їм вигідні умови.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки