Пенсіонери, які проживають на території «ДНР», тріумфують: нарешті-таки дочекалися обіцяних грошей – їм виплатили пенсію, причому, різною валютою.

Для того щоб уникнути соціальних протестів, «республіканці» вирішили «підсолодити» життя незадоволеного народу за допомогою перевіреного методу – грошей. Цього разу фінансове підкріплення виявилося у вигляді зарплат і пенсій. За який період здійснюються виплати, вам ніхто не скаже, але офіційна версія – за грудень.

Так, перед Великоднем пенсіонерам Донецька та інших окупованих міст виплатили пенсію: комусь дісталися російські рублі, а іншим – гривні. За курсом 1:2 (1 росийський рубль – 2 гривні). У Донецьку зголоднілі бабусі, які традиційно звинувачують українських військових в обстрілах, отримали рублі, як і в Макіївці, Докучаєвську. Пенсіонери радіють – є копійка в гаманці, отже, можна ще хоч якось прожити. І, знову-таки, з новою силою наполегливо обговорюють: яка ж погана Україна, мовляв, кинула пенсіонерів вмирати...

На одному з макіївських ринків моя знайома, яка тільки-но отримала зарплату, вирішила скупитися. Виявилося, що половина точок вже не працює, багато закрилися і власники виїхали.

«Дорожнеча і дефіцит товарів – головна проблема. Хотіла купити звичайні кришки для консервації, на них вказана ціна – 2,70 грн. Кажу продавцеві: «це ціна за 10 штук?» Відповідь шокувала: «1 кришка – 2,70 грн». Вирішила, що поки обійдуся без них», – говорить вона.

Працюючі педагоги і медики отримали свої зарплати, але поки що у гривнях. Більшості з них все одно, кому належить влада – аби був мир і платили вчасно зарплату. Знаходяться й ті, хто вважає, що Росія, як вірний соратник, врятує своїх братів від українських «карателів», і наводять, як аргумент, гуманітарні конвої та видані зарплати. Наприклад, чекаючи автобус на зупинці, чоловік середніх років завзято доводив свою відданість РФ:

«Україна вся в боргах, як у шовках, суцільні кредити. Я не хочу жити в такій країні, тому зробив вибір. Ось Росія – інша справа, вона допомагає нам безоплатно».

Після почутого мені здалося, що в головах місцевих жителів вже почалися незворотні процеси…

Російський «гуманітарний конвой» у Донецьку, 19 березня 2015 року

Радісні вигуки від отриманих виплат змінюються розчаруванням і гнівною гримасою біля товарних прилавків. Ціни на продукти і товари побутової хімії також виросли практично в рази. При цьому, значна частина магазинів і торгових точок пішла з ринку, а ті, хто залишився – привозять товар в основному з Росії.

Мультивалютна система розрахунків активно впроваджується у донецьких магазинах: тепер ціну продукту можна побачити у російській валюті та доларах США. Українська гривня також активно в обігу, але можна потрапити на невдоволених продавців, які не бажають брати гривню у розрахунок за товари.

Щодо якості продуктів, з цим теж проблеми. Наприклад, в одному, доволі популярному продуктовому магазині у центрі міста продається молочна продукція, термін придатності якої вже минув, такі продукти продаються за зменшеною ціною (на 2-3 гривні дешевше).

Люди в очікуванні гуманітарної допомоги у Дебальцеві, 17 березня 2015

Нестача великої кількості продовольчих продуктів змушує повернутися до дизайну радянських часів: «пірамідки» зі згущеним молоком та виставлені в ряд консерви красномовно свідчать про це.

Крупні мережеві супермаркети також не можуть похвалитися розмаїттям виробів. Так, мережа супермаркетів «АТБ» у Донецьку перейменована на «Перший республіканський», більшість товарів у цій мережі привезено з Росії. Також анонсують, що мережа супермаркетів «Амстор» буде перейменована у зв'язку зі зміною власників. Ціни, у зіставленні з українськими, на порядок вищі, тому жителі Донецька не втрачають можливості закуповуватись поза зоною АТО.

В цілому, ситуація залишається напруженою. Грошові запаси практично вичерпані, отримані пенсії і зарплати багато людей витратили на те, щоб хоч якось відсвяткувати Великдень, у транспорті кількість пасажирів менша – проте російська пропаганда наполегливо проростає в головах донеччан та мешканців інших окупованих міст.