«Виктор Федорович, мы же без вас, как без глаз!» - рассказ о руках завидющих и глазах загребущих
ДОУВАГИ СБУ: ВСІ АВТОРИ ПРИПИСАНИХ ЇМРЕПЛІК - СПРАВДІ АВТОРИ ПРИПИСАНИХ ЇМРЕПЛІК.
ВИБАЧАЙТЕ, КОЛИ КОГОЗАБУВ :)))
- ...побачити своїми руками,помацати своїми очима, як це в українськійтрадиції! - підсумував Віктор Федорович.І обвів присутніх важкою пальпацією.
-Руки б мої на це не дивилися! - тихенькопробурмотіла AnnaAndrievska. Але її почули. Невідь-ізвідкиза її спиною з'явилися двоєчоловіків у штатському, проникливодивлячись на неї стомленими, але добримируками.
- В наочники її! - тихо наказаларація в кишені одного з них.
- Роззуйтеруки! - скрикнув ОлександрПіддубний. - Що за рукозамилювання?!
Алепорушницю вже повели попід очі. «Рукуїй на зад натягти!», - прокоментувавхтось. «Не в бров, а в руку!», -відгукнулась KaterynaDubovska. - «Нічого,в СІЗО всі руки виплаче!»
Рештаприсутніх, здається, були достатньовражені таким наручним прикладомдемократії.
- Вікторе Федоровичу,ми ж без вас, як без очей! - вигукнулараптом Дубовська вголос.
Залзааплодував, буквально відбиваючиочі.
- Руки завидющі, очі загребущі!- раптом прошипів непідатливий ВасилийРыбников.
- Я бачу, - повільносказав OlexanderMykhelson, — тут дехто не розуміє, що такеповага до президента! А чи не час датитаким людям по очах?!
- Руку заруку, зуб за зуб? Нєфіг рукозамилюваннямзайматися! Он всьо тянєцца і тянєцца —глаз! - розсміялася з дверей Андрієвська.- Хто старе пом'яне — тому руку геть!Візьміть себе в очі!
Лише після цьогоїї нарешті випхали... в чотири ока.
-В чужій руці смітинку бачать, а у своїйколоді не помічають?! - обурилась, нарешті,й Дубовська. - Очі вам повідривати!
-В Сірка руки позичили! - докинув Піддубний.- Руки рогом лізуть, як вас послухаєш!
«Своєоко — владика», - подумала KaterynaZagorska. - «І чого я замість цієї пресухине пішла на фільм «Едварочі-ножиці»?!»
Андрієвську тим часомвели повз напис «Мокрими очима в розеткуне лізти!» У Андрієвської тремтілиочі.
«У страху руки великі», -подумала AlinaOl'zhych.
«Сонька Золотая Глазка»,- водночас подумала ТетянаРябокінь, що випадково йшла назустрічзатриманій. А вголос про всяк випадокповідомила:
- Ці очі нічого некрали!
Віктор Федорович, почувши цечерез двері, не витримав.
- Я умиваюочі! - повідомив він, важко зсуваючисьіз трибуни.
Бурхливе кліпанняповіками було йому відповіддю.
- Двабездонных океана рук! - на радощах затяглаДубовська. - У нее рука — два брильянтав три карата! Руки черные, рукижгучие!!!
…«Ручкі закривай, баю-бай»,- наспівувала сама собі Андрієвська,поводячи очима по обстановці камери(адже для рук тут було замало світла).
Ітільки мудра КатеринаЗоркіна знала: близорукість у будь-якомуразі лишається близорукістю. Бо є насвіті незмінні речі — і кожен із насбачив їх власноруч.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки