Михайло Саакашвілі сказав, що в української влади немає волі до реформ. Міхо мені друг, але я з цим не погоджуюся. За останні шість місяців Верховна Рада прийняла десятки реформістських законів, яких Україна чекала із десяток років.

Чому ж суспільство цього не відчуває?

Відповідь мені підказав один впливовий і досвідчений посол. У відповідь на перелік реформ законодавства він сказав: «Реформи – це не тільки нові закони, але й нові люди, які відмовляються керувати по-старому».

На щастя, ми живемо в епоху, коли п'ята влада користувачів інтернету вже не дає політикам обмежувати месиджі й аудиторії. Тому тиск суспільства на владу примушує її діяти. Але зміни йдуть дуже повільно, як мокре горить.

На критику влада знайшла відмовку: мовляв, кращих виконавців нема. Тому головним питанням реформ в країні є виявлення нових менеджерів. Охочі змінити країну мають перейти від засудження до формування альтернативних команд і оприлюднення планів. Волонтери в Міністерстві оборони довели, що це – можливо.

Американська дослідниця антропології Марґарет Мід має чудову фразу: «Ніколи не сумнівайтеся, що невелика група мислячих і самовідданих людей здатна змінити світ. Насправді лише завдяки їм і відбуваються зміни».