Сьогодні під час поіздки у метро учергове звернув увагу на таку річ. Коли виходиш зі станціі крізь скляні двері, 9 з 10 людей, які йдуть попереду, обов'язково притримають перед тобою двері. При цьому більшість робить це, як кажуть, на «автоматі». Якщо ыз цих 10 не притримає двері отой 1, то або людина вже ну дуже поспішає, або натуральний хам. Ця тенденція існувала як за «совка», так і в роки незалежності.

У столиці Порєбріка два роки тому ситуація була прямо протилежна – із 10 чоловік добре, якщо тобі притримало двері 1-2.
Звичайно, можна так сильно пишатися своєю імперською величчю і скрепами, що на якісь там двері вже не лишається часу. Але обираючи між дутою величчю і конкретними притриманими дверима, нормальна людина обере двері. Тому що справжня велич держави вимірюється тим, наскільки у ній комфортно жити іі громадянам. А двері в метро – це і є одна з тих цеглинок, на яких будується комфорт.