Священник Української Православної Церкви Київського Патріархату Андрій Хмель розповів, як відбувалося поховання загиблого 31 серпня біля Верховної Ради Ігоря Дебріна

Ігора Дебріна, солдата Національної Гвардії – ховали вдома, в його рідному селі Зміївка на Херсонщині.

Тільки нещодавно повернувся з панахиди за загиблим.

Зміївка (колишній Шлагендорф) – це село, яке підтримує патріотичні сили на виборах приблизно на 80%.

Виділяється навіть на типово патріотичному правобережжі Херсонщини. Зміївка і Дудчани завжди давали 75-80% голосів за ідеали, які так жорстоко піддали знущанню 31 серпня цього року під Верховною Радою.

Звісно ці села – осередки Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Тому ховали Ігора ми, священики УПЦ КП.

Також служили панихиду греко-католик і лютеранин – Зміївка має вірних і цих деномінацій.

Дали чомусь слово.

Сказав наступне:

Вбивство нашого односельчанина, громадянина і патріота України Ігора - це жахливий злочин!

Цей злочин має отримати юридичну оцінку, але як священик скажу, що вбивство людини, творіння Божого – це люте безумство, виклик самому Богу, найтяжчий гріх.

Ще більш обтяжує цей гріх те, що він був вчинений заради якихось політичних ідей та політичних стосунків в еліті.

Життя людини вже настільки низько цінується – що українці його можуть забрати просто так один в одного, заради різних політичних поглядів на порятунок України.

Одна справа померти на війні – яка завтра не закінчиться, щоб не казали по телевізору ті ж самі політики.

Інша справа – загинути в сутичці між українцями, між патріотами своєї землі.

Сподіваюся, що це остання жертва таких сутичок, які нагадують громадянську війну.

На похорон Ігоря прийшло понад 2 тисячі людей

Нічого не сказав за національних політиків.

Хоча місцеві, від губернатора області до голови села – приїхали і сказали те, що мали сказати, – вибачилися перед батьками, за те, що не вберегли їх сина.

Ігор був добрий, співчутливий і готовий прийти на допомогу іншим чоловік. Його в селі всі любили.

24 роки прожив він – і в квітні 2015 року призвався в ряди Національної Гвардії. Через 5 місяців, 31 серпня 2015 року був вбитий в місті

Києві при виконанні наказу по охороні правопорядку.

Разом з Ігорем загинули солдати:

Дмитро Сластиков – 21 рік, місто Жовті води;

Олександр Костін – 20 років, село Козачі Лагері, Херсонщина.

Царство Небесне воїнам, які загинули за Україну!