Липневе відео майстер-класу по спілкуванню з поліцейськими від раба Божого Павла (за сумісництвом – Владики), що стало надбанням громадськості на вихідних, приводить нас до обнадійливого висновку про те, що у нашої держави, майже вже загубленої на шляху до гейропи, все ж є світле майбутнє та перспектива, пише в своєму блозі на «Новому часі» шеф-редактор УНІАН Михайло Ганницький. І нехай зараз, цитуючи класика українського футболу, «що з цією країною стало – зателефонувати, б..., нікому», - не переживайте. Адже це тільки покищо, б..., нікому.

Можна нескінченно перераховувати похвальні Біблією та церквою чесноти, які працівник культової організації демонструє на пріснопам'ятному відео: тут і скромність (їздить в злиденній країні на якомусь смердючому «Мерседесі». А міг би і на «Бентлі» або «Роллс-Ройсі», та й їхав без кортежу, яким користуватися сам Кирило велів і прикладом своїм затвердив), і сочиться крізь рясу людинолюбство (адже не став всемудрий Владика нечестивих копів, які порушили поступальну траєкторію руху його авто, бити палицею, не огрів по голові нерозумного молодика в чорній формі кадилом), і щира, пастирська турбота про душі заблудших баранів та овець (як ми всі пам'ятаємо, батя Павло одразу питає у сповненого земними пристрастями агнця: «Ти сьогодні в церкві був? Про душу подумай!»).

Можна скільки завгодно довго акцентувати увагу на тому, як Владика «Мерседеса» і його водія у корені нищить смертний гріх – гординю, відразу ставлячи на місце бісів, що вселилися в поліціянта і намагається споглядати водійські права послушника-драйвера («Якщо дозволю – покаже документи, а не дозволю – не покаже»), навіть майже цитує Ісуса: «Ось там наведіть порядок, і тоді поговоримо» – тут взагалі тільки сліпий грішник не побачить очевидну паралель з «Царство моє – не від світу цього». Тільки от навіщо? Нечестивці та дурні все одно не зрозуміють, а людині з чистою душею і серцем, відкритим для корпорації «церква», всі ці рядки і зовсім марні, оскільки були очевидні і зрозумілі ще до їх написання.

Найважливіше, що показує нам це відео – це не досягнення батюшки Павла на ниві духовно-особистісного розвитку, а щире благоговіння, пошана і глибокий, належний мирському холопові, страх перед рясою, який демонструють заблукалі душі столичних копів. Ніякі демони, які збирають підсвідомість копів, не змусили їх тіла упакувати благочестивим обличчям в намолений асфальт священнопорушника (хоча давайте вже відверто: якщо б поліціянти і спробували, нічого б не вийшло: електрошокери б розрядилися, газові балончики здулися, наручники заклинили, а пістолети дали осічку. А якщо б ангели проспали, і, паче чаяння, копівськийй стовбур і пальнув б гумовою пулькою в воцерковленне тіло, майже напевно її гордо зустрів би ретельно освячений бронежилет).

І це вселяє боязку надію на велике майбутнє нашої країни і її суспільства, брати і сестри. Адже що потрібно для великого майбутнього? Як відомо, шанувати закони славного (православного) минулого та дбайливо плекати традиції предків – як зараз посилено роблять, наприклад, у сусідній Росії. А у великому минулому у нас що? А, наприклад, обрані, яким можна і даішника в церкву послати. Адже це хороша традиція, чому б не зберегти?

До речі, в свій час інший Павло, з працями якого, безперечно, знайомий Павло наш, писав: «Немає влади не від Бога». У цьому контексті, здавалося, доброму християнинові слід проявляти смирення перед лицем представників тієї самої влади – поліціянтів, але, мудрий Владика всім нам якби нагадує: «Він приборкує дух князів, Він страшний для царів земних» (Пс. 76:12), і пояснює: «Я тут 22 роки їжджу». І, як можуть переконатися невіруючі, ця коротка молитва працює: вражені величчю і могутністю праведника на «мерсі», працівники мирської суєти в чорній формі відступають, похнюпивши буйні голови.

Більш того, нова поліція на офіційному рівні, визнаючи за собою гріх (це ж їх працівнички перервали Шлях Батюшки), навіть покаялася, повідомивши, що могло бути і гірше: мовляв, копи-то дивом уникли ескалації (мабуть, їх вчасно осінив золотий хрест на животі священика), дуже навіть ймовірної через велику кількість віруючих довкола.

З усієї цієї історії нам належить винести кілька важливих уроків, брати та сестри. Перше – всупереч очікуванням усіляких нечестивців, які ігнорують велику спадщину предків, для нової поліції рівні не всі, а майже всі порушники. «І слава Богу!» (Откр. від Павла Mercedes-bеnz S-class). Друге – якщо ви збираєтеся порушити закон, і хочете персональної справедливості щодо вас (тобто, власної безкарності) – здійснюйте правопорушення там, де ви це вже робите протягом не менше 22 років, і, бажано, не поодинці (наприклад, якщо ви будете пити горілку на лавці перед житловим будинком і кричати пісні матом о третій ранку – краще, щоб з вами була компанія – тоді поліціянти, щоб не ескалірувати ситуацію, знітяться і якось самі розсмокчуться).

І третє, найголовніше: не має права заважати вам у ваших богоугодних справах особа, що не відвідала у цей день церкву. В церкві був? Не був? – Мовчи.

До церкви сходи-но.

Амінь.