Сьогодні, 25 листопада, МАУ 23 роки. Перший ксплуатант Боїнгів у колишньому "совку", символ відкритості до світу і надії на те, що "ми теж можемо". МАУ почали як державна компанія – дочка "Авіаліній України". Далі були роки дорослішання під крилом "Австрійських авіаліній" і ЄБРР, пошук свого місця на ринкові та вигідного вирізняння на тлі вічно проблемного "АероСвіту". "АероСвіт" демонстративно збанкрутував у пік передноворічних перевезень, посилаючи Януковичеві сигнал, що Коломойський "too big to fail", щоб реінкарнуватися подібним складом акціонерів в МАУ.

З того часу МАУ стали більш ефективними, по-діловому агресивними, але, на мою думку, так і залишились авіакомпанією для акціонерів, а не пасажирів. Здобувши майже монопольний статус в Україні МАУ розважає своїх клієнтів цитатами президента авіакомпанії Мірошникова то про те, що "лоукости перетворили авіацію зі статусної речі на електричку" (при цьому перетворюючись на лоукост) чи сервільними коментарями в записаній російським пранкером телефонній розмові про закриття російського ринку. МАУ – це історія успіху, який був, і який не втримався на гребені хвилі, замість того МАУ почали сповідувати закритість і обмеження конкуренції.

Я бажаю МАУ продемонструвати український характер і показати, що це компанія яка не тільки може мати найкращий в Україні кол-центр, але й класний сервіс в аеропорту і на борту. Не тільки синьо-жовті барви лівреї, але й пілотів та бортпровідників, які вміють розмовляти українською без помилок. І нарешті почати писати Lviv, а не Lvov англійською. Ставитись як до шанованих гостей не тільки до тих, хто в бізнес-класі, але й до всіх тих, хто сьогодні (чи й завтра) в економі. Мати програму лояльності, яка не тільки проста в користуванні, але й, власне, створює цінність для своїх частих пасажирів, не примушуючи їх зіштовхуватися зі приниженнями заради базових послуг (наприклад, щодо правила +1 при доступі до лаунжа в Борисполі). Мати не тільки сучасний флот і добре технічне обслуговування, але й укомплектувати літаки бортовим журналом, який розрахований на рівень ерудиції читача трохи вище Еллочки-людоїдки. І, звичайно, бажаю, щоб кількість посадок дорівнювала кількості зльотів.

А, головне, я бажаю МАУ стати символом України, про яку ми мріємо, а не від якої втікаємо – навіть якщо для цього доведеться змінити акціонерів.