Збитий Туреччиною літак став закономірним наслідком політики, яку Росія провадила протягом останніх двох років, стверджує в своєму блозі на "Новому часі" колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. Це були неодноразові перевірки того, наскільки далеко дозволять зайти росіянам, як довго їхню поведінку будуть терпіти. І відповідь НАТО в особі Туреччини вчора, 24 листопада, зняла це запитання.

Зрозуміло, що Кремль вже зробив різку заяву з приводу того, що сталося, згадавши й "удар у спину", і "пособників терористів". Але все це тільки дипломатичні заяви, які використовуються в ситуаціях, коли кожна секунда на рахунку, а не відреагувати на якусь подію не можна. Зрозуміло, пропаганда навколо інциденту буде розкручуватися, а ненависть у суспільстві до НАТО і Заходу в цілому – вирощуватися. На ділі ж я не очікую ескалації, а реакції абсолютно протилежної, адже діями Туреччини Росії показали межу, яку перетинати не можна.

Особисто я чекаю, що після того, що сталося, хоч Москва і продовжить агресивну риторику, а також буде робити різкі випади в бік Туреччини, в реальності відступить назад і зменшить кількість як провокацій, так і реальних дій, спрямованих проти Туреччини.

Демонстрація погіршення відносин відбуватиметься в політичному полі – вже стало відомо про скасування запланованого раніше візиту турецького президента Ердогана в Москву. Ці та інші подібні дії покликані показати, що відтепер Росія сприймає Туреччину не як друга і союзника, а як потенційного противника. Але, думаю, цими демаршами справа і обмежиться.

Торгові заборони – вже відомо як про товар, так і про товари легкої промисловості – теж можуть стати способом для Росії виказати Туреччини своє невдоволення. З іншого боку, потрібно відзначити, що це не найкраща стратегія, яку Москва взяла на озброєння. Річ у тім, що Туреччина не є членом ЄС, який ввів санкції проти Росії, і досі обмежень на торгівлю між цими країнами не було. Тепер же, якщо Росія, що й так потерпає від західних санкцій, вирішить відмовитися ще й від турецьких товарів, це може їй дорого обійтися – товарообіг між РФ і Туреччиною завжди був досить серйозним.

Тому зараз Росії варто було б замислитися і не робити різких рухів, щоб не нашкодити собі ще більше. Питання в тому, чим в Кремлі керуються при прийнятті рішень.

Але інший момент, який варто відзначити,  – це те, що Росія негайно реагує на події, які з нею пов'язані, і в цьому Україні частково варто було б у неї повчитися. Наприклад, РФ негайно заявила про припинення поставок вугілля в Україну після підриву ЛЕП, що постачають електроенергію в Крим. Ми так стрімко на дії тієї ж Росії стосовно нас не навчилися реагувати, хоча такий навик міг би виявитися корисним.