На вчорашній, 15 грудня, зустрічі держсекретаря США Джона Керрі з його російським колегою Сергієм Лавровим, а також президентом РФ Володимиром Путіним мова йшла переважно про Сирію, хоча частково сторони торкнулися і питання України, пише в своєму блозі на "Новому часі" політолог Сергій Таран.

Сирійська тема переговорів була сконцентрована на посиленні присутності США в цій гарячій точці. Зокрема, нещодавно Барак Обама заявив, що американський спецназ приступив до підтримки наземних операцій проти бойовиків ІДІЛ на території Сирії, і чисельність американських військ, найімовірніше, буде збільшуватися. З Росією це рішення ніхто особливо не погоджував і, напевно, не буде погоджувати і далі.

Росії знову поставили умови, на яких вона теоретично може приєднатися до антиіділівської коаліції, очолюваної американцями – не у форматі координації, а у форматі, як мінімум, якоїсь дистанційної співучасті. Умови прості і не змінилися: участь у боротьбі проти "Ісламської держави", припинення воєнних дій проти сирійської опозиції, її визнання, а також – ніякого майбутнього для Башара Асада.

Якщо раніше Росія говорила про власну автономну воєнну кампанію в Сирії, то тепер її монополію на даному театрі бойових дій розбито – не тільки американці вводять свої війська в Сирію, але і союзник США Саудівська Аравія фактично одночасно створює альянс для боротьби з тероризмом із 34 мусульманських країн. Захід уже планує пул країн, які будуть мати вплив на післявоєнну, і, цілком можливо, не єдину Сирію. Навряд чи Росії в цій справі відводиться визначальна роль. Більш того, ці країни вже починають розглядати, яким буде майбутнє цієї країни без російського союзника Асада.

Складається враження, що Обама дуже хоче закінчити свій президентський термін на мирній ноті – це одна з причин, чому він намагався уникнути участі в будь-яких військових конфліктах. І тут раптом він заявляє про участь американських військових у наземній операції в Сирії. Мабуть, він змінив свою думку, або Пентагон сподівається завершити це швидше, щоб Обама завершив свій президентський термін на мажорній ноті. Думаю, у них є шанси до цього часу, як мінімум, розбити ІДІЛ і зняти питання Асада. Це вже можна підносити як перемогу.

Після тривалих переговорів за зачиненими дверима між Путіним і Керрі на підсумкову зустріч з пресою від російської сторони вийшов лише Лавров. Очевидно, що Путіну зараз потрібні публічні перемоги. Якби вчора на переговорах з американським держсекретарем він здобув перемогу, то, безумовно, вийшов би і до преси. Проте президент РФ ніяк не міг вийти на публіку і сказати, що Сполучені Штати поставили їм ті само умови, що і раніше. Тому відбиватися за минулі переговори російський президент доручив своєму міністру закордонних справ.