Самі того не помічаючи, дорослі дотримуються певних негативних сценаріїв, які в майбутньому дають свої плоди у вигляді порушеної харчової поведінки, невміння прислухатися до свого організму і усвідомлювати його потреби, звичку "заїдати" негативні емоції, їсти за компанію, замінювати їжею брак любові та уваги тощо.

«Поки не з'їси, не вийдеш з-за столу»

У дитини формується страх перед покаранням. Таким чином ігноруються потреби організму. Навіть не відчуваючи голоду, дитина сидить над тарілкою і набиває себе їжею. У майбутньому це призводить до того, що людина не відчуває своїх потреб, апетиту, насичення, голоду. Вона автоматично накладає собі повну тарілку і з'їдає всю порцію. Хоча для насичення організму цього може бути багато.

«Ложечку за маму»

Перемикання уваги з процесу поглинання їжі та заміна на інші стимули. У такому випадку може розвинутися звичка замінювати їжею інші потреби. Це може призвести до бездумного і неконтрольованого поглинання їжі, наприклад, за переглядом телевізора або читанням книги людина з'їдає цілу коробку цукерок.

«Ой, такий хороший хлопчик - усе з'їв"

Похвала, заохочення за їжу. Коли тарілка чиста - дитину хвалять, радіють. А оскільки в будь-якій людині закладене прагнення отримувати любов і визнання, дитина рада старатися. Найбільш старанні вже в ранньому віці отримують ожиріння і ряд супутніх проблем.

Отримання уваги

Коли батьки приділяють дитині недостатньо уваги і зосереджуються лише на головних, з їхнього погляду, проявах турботи - нагодувати і одягнути, інші потреби ігноруються. Щоб отримати увагу батьків дитина використовує доступні засоби. Якщо приділяють увагу тільки під час годування, дитина полюбить цей процес, але не заради отримання поживних речовин, а для емоційного насичення увагою батьків.

«На тобі за це цукерку»

Зробиш уроки - отримаєш шоколадку, помиєш посуд - дам печиво, доїси суп - буде десерт. У майбутньому в дитини формується стереотип: «Я їм солодке, отже, я хороший».
Чіткий графік обідів і вечерь.

Звичка їсти за графіком, а не за бажанням може бути шкідливою. Адже при цьому ігнорується почуття голоду і апетиту, регулятором прийому їжі стає не організм, а годинник.