Сьогодні Верховна Рада призначила прем'єром Володимира Гройсмана, нагадує в своєму блозі на "Новому часі" політолог Володимир Фесенко. Затримка з голосуванням, на мою думку, була викликана не повноцінним конфліктом, а просто боротьбою за вплив. Гройсман боровся за свої кадрові інтереси, це була тактична, але дуже жорстка боротьба. І для тих, хто не дуже розумів, хто такий Гройсман, це стало несподіванкою, оскільки всі вважали, що він – банальна маріонетка Порошенка. Але він показав характер, як і те, що є самостійною фігурою. Думаю, це ми побачимо і на посту голови уряду.

Те, що Гройсман домігся своєї людини на посаді міністра Кабінету міністрів (Олександра Саєнка), означає, що він буде досить самостійним прем'єром. Він не конфліктуватиме з Порошенком, але свої інтереси буде відстоювати жорстко і працювати на власні рейтинг і політичні перспективи.

Що стосується складу Кабміну – коли в минулому уряді призначали Айвараса Абромавічуса і Наталію Яресько, Андрія Пивоварського, ми теж не знали, що це за люди і чого від них чекати. Подивимося: поспішати не варто.

Думаю, головним реформатором в уряді буде сам прем'єр – у нього, як видно, є смак до реформ. Інша справа – що він буде обережним реформатором. Він не проводитиме надто лібертаріанські реформи, але, тим не менш, реформуванням займатиметься.

Проблема в тому, що озвучений Кабмін злегка дірчастий і різнорідний. Те, що в ньому надто значе число віце-прем'єрів – ненормально; це була плата за компроміс під час створення уряду. До того ж, у Кабмін увійшли дуже різні люди, і Гройсманові ще належить сформувати з них якусь подобу єдиної команди.

Що стосується міністрів – хто чого вартий, покаже практика. Адже ми можемо давати аванси, які згодом не виправдовуються, і навпаки. Проте, є люди з непоганим реформаторським потенціалом – наприклад, Лілія Гриневич, нова міністерка освіти. За іншими напрямками – подивимося. Наприклад, в міністерстві економіки головну роль гратимуть заступники і, швидше за все, буде продовжена політика, розпочата Абромавічусом.

Скільки часу має новий уряд – сказати складно. Гройсманові зараз потрібно показати не результат – зробити це оперативно просто неможливо – але позитивні тенденції щодо економічного зростання, відносну соціальну стабілізацію і, можливо, просування по деяким реформам, зокрема, з питань податкової та реформи дерегуляції.

Думаю, восени на Гройсмана вже розпочнуться серйозні атаки, тому до кінця року йому необхідно показати явні позитивні тенденції. Якщо це не вдасться – його становище буде набагато складнішим.