Мене завжди розчулювала казочка про те, що "українською невигідно видавати журнал, бо нема попиту". Ту саму казочку розповідали, коли стояло питання про перехід кінотеатрів на українську мову.

Любі мої, а ви цей попит коли-небудь вивчали?! Може питання все ж таки не в споживачах, а в зрусифікованих власниках супермаркетів, магазинів і розважальних закладів? 

Наведу взагалі обурливий приклад. Міжнародний аеропорт "Бориспіль", термінал D. Цього року мав рейс до Парижа. В одній із крамниць побачив розмовники видавництва "Арій". Англійський, французький, іспанський, німецький... Думав купити французький, але з принципу не купив. Усі розмовники тільки в перекладі на російську. І це при тому, що те ж видавництво "Арій" видає такі ж самі розмовники в перекладі на українську.

Це що, знову вирішую я, як споживач і покупець, чи все таки мені нав'язують вибір без вибору?! А керівник державного летовища часом не переплутав державу проживання?!