Консультативна рада при Генеральній прокуратурі України наголошує на профанації реформи прокуратури та небажанні її очільників взаємодіяти із громадськістю та експертним середовищем, а також пропонує ознайомитися зі звітом дворічної діяльності ради

Попри задекларовану реформу Генеральної прокуратури, цей орган залишається вкрай закритим і неефективним. Незважаючи на перманентну зміну очільників, прокуратура зберігає консервативні підходи та відмовляється співпрацювати із медіа, громадськістю та, зокрема, взаємодіяти із Консультативною радою.

До складу Консультативної ради при ГПУ входять громадські діячі, практикуючі юристи й адвокати, науковці. Впродовж двох років роботи Консультативна рада при ГПУ напрацювала низку методичних рекомендацій щодо системних змін у прокуратурі. В тому числі, для запобігання суперечностям, які виникли після ухвалення ряду постанов та змін до закону "Про прокуратуру" як під час практичного виконання прокуратурою її обов'язків, так і у законодавчому полі. Імплементовані зміни не узгоджені із Конституцією України, а інколи – суперечать їй.

Напрацювання Консультативної ради мали рекомендаційний характер і були підготовлені задля обговорення із керівництвом Генеральної прокуратури. Утім, попри декларування взаємодії, жодне з напрацювань не було взяти до уваги чи винесено на розгляд. Прокуратура не бажає контактувати із громадськістю та розглядати будь-які ініціативи експертів та активістів.

Як зазначено в документі, після Революції гідності реформа прокуратури мала політизований характер. Більшість упроваджених ініціатив стосувалися формату діяльності цього органу, а не її змісту. Наразі це призвело до того, що прокуратура не демонструє жодного прогресу в розслідуванні найбільш резонансних справ і не відповідає на запит громадськості щодо встановлення справедливості.

"Контраст між гіперболізованою формою подачі інформації та мізерними правовими наслідками роботи слідчих органів створює негативне враження у громадян та підсилює зневіру до принципу невідворотності покарання, На жаль, так звані "резонансні" справи часто використовують з кон'юнктурних або політичних міркувань, лише заради створення видимості роботи".

У звіті зафіксовано основні колізії, що супроводжують діяльність прокуратури у правовому полі. Ухвалення Верховною Радою України 2 червня 2016 року Закону України „Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" внесло нові розбіжності у визначенні функцій прокуратури між Конституцією України і Законом України „Про прокуратуру".

Якщо положення ч.1 ст. 121 Конституції України (в редакції від 21.02.2016р.) містили п'ять функцій прокуратури, то положення нової ст. 131-1 Конституції України (в редакції від 02.06. 2016р.) містять лише три функції, а саме: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові колізії наявні й у діяльності військової прокуратури. Загальна концепція діяльності військової прокуратури, яка здійснює загальний нагляд в усіх сферах, що мають відношення до обороноздатності країни, вочевидь має розбіжності з концепцією нової редакції Закону України „Про прокуратуру", де функція нагляду поза кримінальною сферою (загальний нагляд) зведено нанівець.
Акцентовано увагу на проблемах розслідувань найбільш резонансних справ: Майдан, 2 травня 2014 (Одеса), справи щодо колишніх чиновників режиму Януковича, розкрадання коштів вкладників у ліквідованих банківських установах, справа Геннадія Корбана тощо.  Також Консультативна рада відмічає проблеми кадрового забезпечення Генеральної прокуратури (непрозорість фінансування конкурсу, недолугі методи тестування).