Причин падіння колись всемогутньої Римської імперії дослідники називають кілька, але насамперед згадують найпростішу – інвазію варварів. Мовляв, це останні атакували кордони імперії, прорвалися всередину держави й почали розхитувати човен стабільності. Такої версії притримувався й автор фундаментальної праці "Історія занепаду та загибелі Римської імперії" Едвард Ґіббон.

Вестготи в захопленому Римі 410 року на картині Жозефа-Ноеля Сильвестра

Нині різношерсті політики й публіцисти люблять нагадувати про цю гіпотезу в контексті міграційної кризи: мовляв, біженці можуть спричинити крах європейської цивілізації так само, як колись варвари знищили Римську імперію. Все б нічого, якби не знаття, що Римську імперію "розвалили" германські племена; Німеччина (особливо після "брекзиту") ж нині є безсумнівним лідером Євросоюзу і прикладом для наслідування. Як бачимо, порівняння безглузде, але все ж варто уваги – бодай як приклад шкідливості стереотипного мислення.

По-перше, розберімося: хто такі варвари? Найпростішим визначенням буде "людина, яка говорить (варнякає) незрозумілою нам мовою". У ширшому сенсі – людина іншої, далекої, незрозумілої нам культури. Для древніх греків і римлян варварами були не просто люди з інших культур, а передусім люди іншого способу життя. Значно спростивши, можна назвати їх кочівниками – отож, осілі землероби античності варварами називали номадів, що існували за рахунок безупинного руху, а відтак набігів, грабежів, воєнних сутичок.

Авторитетний дослідник Пітер Бравн у цьому контексті слушно зауважує, що в такому разі для римлян германські племена варварами аж ніяк бути не могли, оскільки й ті, і ті були осілими фермерами, землеробами. На думку науковця, Рейн і Дунай складно навіть назвати ріками, що слугували лімесом західної цивілізації, оскільки "обидва береги цих рік – зелені". Іншими словами кажучи, по обидва боки цих річок-кордонів був схожий клімат, що сприяв розвитку аграрного господарства, тож там жили спільноти зі схожим укладом життя. А якщо германці варварами не були, то чому їх так називали?

Коли не знаєте відповіді, пошукайте, кому саме питання може бути вигідним. Отож, хто був зацікавлений в існуванні "варварів"? Правильно – передусім влада, яка використовувала міф варварів для залякування власного народу. Якщо за кордоном на нас чигають дикі племена брудних і кровожерних варварів, то краще мати напоготові добре озброєну й гідно оплачувану армію, – саме таким аргументом користувалися можновладці того часу. (Не кажучи вже про те, що якщо власний народ буде чимось невдоволений чи відмовиться платити високі податки, армію можна використати для придушення повстання чи утримання влади.) Загроза від варварів потрібна й особисто імператору, адже в світлі дикої небезпеки він може виступити перед власним народом як герой, захисник цивілізації, батько-оборонець.

Таким чином, приклад падіння Римської імперії дає нам добрий інструментарій для аналізу актуальної суспільно-політичної ситуації в Європі. Хто найбільше кричав про загрозу сирійців як варварів, що знищать нашу затишну християнську Європу? Хто витрачав бюджетні гроші, щоб побудувати абсурдний паркан на кордоні своєї держави? Хто змінив міграційне законодавство й бив себе в груди, що не впустить до країни ніяких біженців? Чи з іншого боку: в якій країні проблеми з демократією, де існує загроза встановлення авторитаризму, де кілька років поспіль економічний спад, тобто де варто було відвернути увагу виборців від насущних проблем вигаданою загрозою? Правильно, йдеться про Угорщину та її "лідера-захисника" Віктора Орбана.

Тож не бійтеся варварів, краще подивіться, хто вас від них найрішучіше захищає – на злодієві шапка горить, як то кажуть.