Щороку українці з трепетом чекають на 24 серпня, адже саме цей день 1991 року змінив хід їхньої історії. Ні для кого не секрет, що цьогоріч Україна буде святкувати 25-річчя своєї незалежності. 

Саме з цієї нагоди редакція UAINFO підготувала для своїх читачів серію випусків, в яким ми разом з вами пригадаємо тернистий та хвилюючий, наполегливий і життєрадісний шлях українців до кращого майбутнього з часів проголошення незалежності. 

У 1996-му перед першим українським парламентом стояло одне з найважливіших завдань усієї незалежної історії нашої держави. Депутати мали створити документ, який остаточно проголосив би Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Потрібна була Конституція незалежної України, бо тільки вона могла розставити всі крапки над "і".

Попри боротьбу та протистояння тодішніх політичних сил, Конституція таки вийшла в світ. Ось що згадує про події тих днів народний депутат України 2-го скликання Валентин Яблонський: "Обстановка була вкрай напружена. Я не пам'ятаю більшої напруги у своїй роботі і більшої відповідальності за її результати.

А скільки емоцій було затрачено під час прийняття статті про державний статус української мови! Пам'ятаю, як один українофоб, відстоюючи свою вперту позицію, наполягав: "Нельзя так торопиться и сразу придать украинскому языку статус государственного. Нужно подождать хотя бы 10 лет, за это время мы все овладеем украинским языком и заговорим на нём". 

Поступово, крок за кроком, після багатьох виступів, голосувань у "пакеті", знаходили компроміс за найскладнішими статтями, і 28 червня 1996 року о 7 годині 01 хвилині раптом на табло з'явилася цифра 302! Далі пішло як по маслу, і о 9 годині 19 хвилин Конституцію було проголосовано.

"За" – 321, "проти" – 45, утримались – 12. Остаточне прийняття Конституції зайняло 23 години часу без перерви. Цих 23 години треба було вистояти за трибуною Михайлові Сироті, нам усім треба було "витримати облогу у своїх окопах" – депутатських місцях"(за матеріалами "Української правди").

Жорстка монетарна політика 1995-го й початку 1996 років дала свої плоди – до середини 1996-го була досягнута стабілізація курсу купоно-карбованця до іноземних валют. Крім того, призупинився спад виробництва (вимерли цілі галузі, і падати особливо стало нічому). І тоді влада вирішила, що настав вдалий момент для введення стабільної національної валюти – гривні, перші зразки якої виготовили в Канаді ще у 1992 році. 

Сама назва національної валюти повинна була асоціативно переносити до часів східнослов'янського середньовіччя, підкреслюючи історичну спадкоємність незалежної України і Київської Русі (гривня – старослов'янською означає "прикраса, яку носять на шиї" (на загривку), потім так називалися монети на Русі).

Що стосується назви розмінної монети, то обговорювалося кілька варіантів, у тому числі такі екзотичні для нашого слуху, як "сотий" і "різаний". Але врешті-решт зупинилися на "копійці".

25 серпня з'явився Указ президента Кучми, згідно з яким із 2 вересня починалася грошова реформа, за якою карбованці обмінювалися за курсом  сто тисяч карбованців за одну гривню.

Запам'яталися також перші для української команди літні Олімпійські ігри в Атланті – дев'яте місце у загальнокомандному заліку й досі залишається найкращим результатом в історії незалежної України. Тоді наші спортсмени привезли дев'ять золотих, дві срібні та дванадцять бронзових медалей.

Справжнім відкриттям змагань став український борець В'ячеслав Олійник, адже саме він здобув для України першу олімпійську золоту медаль.

Героїнею Ігор сміливо можна назвати Лілію Подкопаєву. Українська гімнастка завоювала дві золоті медалі в абсолютній першості та вільних вправах, а також виграла "срібло" у вправах на колоді.

Інеса Кравець стала чемпіонкою у потрійному стрибку з олімпійським рекордом – 15,33 м.

Саме в Атланті весь світ уперше почув про боксера Володимира Кличка. Допоміг випадок. На Олімпіаду-1996 відібрали його старшого брата Віталія. Однак незадовго до Ігор Віталія звинуватили у вживанні допінгу, тож його у складі збірної замінив Володимир.

Чотири поєдинки на рингу Атланти принесли Кличкові-молодшому золоту нагороду і переписали історію. Українець став першим білим боксером, який виграв олімпійське золото в суперважкій вазі. Після Ігор Володимир перейшов у професійний бокс.

За роки незалежності українці підкорили не лише земні, але й космічні простори. У 1997 році український космонавта-дослідник Леонід Каденюк відправився за межі земної кулі разом з американськими дослідниками. 

Крім Спільного українсько-американського експерименту в космічному польоті Леонід Каденюк виконував експерименти Інституту системних досліджень людини за тематикою "Людина і стан невагомості". Ось як описує свої відчуття Леонід Костянтинович під час одного з інтерв'ю: "Для мене також увесь політ був таким суцільним експериментом, причому експериментом і над самим собою, як над біологічною істотою. Мені було дуже цікаво відчувати, що відбувається в людському організмі, коли він опиняється в стані невагомості, а це зовсім інший стан. Людський організм сформований в умовах землі, в умовах гравітації, й усі ті процеси, які відбуваються всередині людини... От ми зараз із вами спілкуємося, а в нашому організмі десь близько трьохсот біологічних процесів відбувається, причому надзвичайно складних. І вони пов'язані в основному з гравітацією, сформовані під дією земного тяжіння, добового обертання Землі навколо своєї осі, зміни пори року. А коли людина попадає в космос, усі ці фактори там відсутні, й те, що з нами відбувається зараз, у невагомості має місце величезне збурення в організмі".

Міжнародний екіпаж перебував у відкритому космосі 15 діб 16 годин 35 хвилин.

У 1997-му сталася також майже нереальна подія для сьогоднішнього футболу. "Барселона" поступається нашим динамівцям з рахунком 0:4. Тоді, 5 листопада, на "Камп Ноу" київське "Динамо" завдало найбільшої домашньої поразки каталонцям за всю історію їх виступів у єврокубках. А за сумою двох зустрічей у груповому турнірі Ліги чемпіонів команда Валерія Лобановського, який повернувся в Україну із шестирічного "відрядження" Близьким Сходом, узагалі обіграла "Барсу" з приголомшливим рахунком – 7:0!

"Та що ви з мене зірку робите! Я просто реалізував те, що створили партнери", – ніяковів Шевченко, за яким тоді почали полювання найкращі клуби світу. Через півтора року українець, якого порівнювали із бразильцем Роналдо, за $25 млн піде в "Мілан".

Столітній рубіж приніс Україні тяжкі втрати, адже з життя пішли одні з найкращих. 

25 березня загинув відомий політик, лідер Руху й один з реальних кандидатів у президенти України В'ячеслав Чорновіл. Обставини його загибелі на шосе під Борисполем досі залишаються таємничими.

Недалеко від Борисполя "Тойота", за кермом був Євгена Павлов, також в автівці їхали Чорновіл і прес-секретар Руху Дмитро Понамарчук, на високій швидкості врізалася в КамАЗ, що розвертався посеред шосе. В'ячеслав Максимович і Павлов загинули, Понамарчук отримав серйозні травми. Тодішній очільник МВС Юрій Кравченко відразу назвав це нещасним випадком, підкресливши, що версія умисного вбивства навіть не розглядається.

Це підігріло підозри соратників лідера Руху, які відстоювали версію про політичне вбивство. Кримінальну справу швидко припинили за відсутністю складу злочину. Водій КамАЗа потрапив під амністію. У 2001-му слідство відновили і знову закрили. Між тим раптово помер важливий свідок, 42-річний експедитор, який перебував у кабіні вантажівки, – в його тілі виявлено важкі метали, що нібито призвели до смерті.

Похорон В'ячеслава Чорновола став однією з наймасовіших акцій часів Незалежності  – за різними оцінками у процесії взяли участь 150-250 тисяч людей. У 2011-му проводили додаткове розслідування, але через три роки справу знову закриють, визнавши аварію нещасним випадком.

Через півтора року на Україну чекала ще одна болісна та дуже заплутана втрата. Пішов із життя Георгій Гонгадзе – засновник та перший головний редактор інтернет-газети "Українська правда".

16 вересня 2000 близько 22:30 він пішов з роботи, але вдома так і не з'явився. Це викликало велике занепокоєння не лише у його родичів і друзів, а й серед політиків та журналістів. 2 листопада в лісі біля Таращі було знайдено обезголовлене тіло. Дружина і друзі впізнали у ньому Гонгадзе. 

Восени цього ж року в Україні вибухнув "касетний скандал" після оприлюднення "плівок Мельниченка", які свідчили про причетність тодішнього президента України Л. Кучми та ряду інших високопосадовців і політиків до вбивства журналіста.

Під час судового засідання в серпні 2011-го Олексій Пукач, колишній начальник ГУ кримінального розшуку МВС, зізнався, що власноруч убив Георгія Гонгадзе, а у січні 2013 його було засуджено до довічного ув'язнення з конфіскацією майна і забороною займати державні посади.

Справа Гонгадзе вважається однією з найгучніших кримінальних справ сучасної України.

Стиснувши зуби від болю втрати, Україна йшла далі. На країну чекало духовне відродження: у 2000 році в Києві відновили одразу два відомих собори – Михайлівський Золотоверхий та Успенський. Вони були зруйновані в 30-40-х роках ХХ століття.

Успенський собор Києво-Печерської Лаври підірвали в 1941 році під час окупації.

Ініціював відновлення Михайлівського письменник Олесь Гончар. Уже навесні 2000 року була відкрита для богослужіння і відвідування центральна частина Михайлівського собору, а з 2001 року – Варваринський і Катерининський уділи.

Про перші 5 років української Незалежності читайте тут. Наступний випуск про життя України з 2001 по 2005 рік шукайте на нашому сайті 15 серпня! Дякуємо, що ви з нами!