Шановні читачі, до вашої уваги – традиційна добірка найцікавішого зі світу блогосфери за сьогоднішній день, 12 серпня

Зближення Туреччини із Росією – чи варто хвилюватися?

Не варто також забувати про роль Європи в турецьких перипетіях. Упродовж десятків років ми приманювали Туреччину перспективою членства в ЄС, однак до серйозних переговорів так і не дійшло. Ми домовилися про Кіпр і не втілили угоду в життя. Навіть проєвропейські турки обурюються байдужістю та лицемірством ЄС. У відносинах із сусідніми країнами ми, європейці, часто підставляємо друзів і додаємо сміливості ворогам. Проте Туреччина досі має що шукати в альянсі із Заходом і що втрачати в разі розриву такого союзу. Ердоган усе ще ненавидить Башара Асада. Захід – найкращий шанс для повалення його режиму в Сирії, який має підтримку Росії.

Про що мріють українські президенти

Коли в Україні був другий Майдан, мені довелось кілька разів спілкуватися з читачами газети La Nueva España. Іспанців цікавило, що відбувається в Україні. Їм хотілося почути інформацію з перших вуст. І цього разу вже я розповідала іспанцям про ту хвилю доброчинності, взаємодопомоги, жертовності, яку продемонстрували українці. Я з гордістю говорила, як багато добровольців пішли воювати з російським ворогом, як люди ділилися своїми заощадженнями, як волонтери, ризикуючи життям, доставляли все необхідне для фронту. Я говорила, що навіть не підозрювала, що українці здатні на такі самопожертви, на таку мужність, на таку відвагу.

Шантаж від Путіна – задля переговорного процесу без Порошенка?

РФ переслідує кілька цілей. І в основному – це створення нових позицій для переговорного процесу, для зустрічі лідерів або в нормандському форматі, або у тристоронній зустрічі без участі України, яка може відбутися під час саміту "Великої двадцятки". Путін дав досить чіткий сигнал, що не хоче обговорювати українське питання за присутності президента України. В цьому немає нічого нового: російський президент укотре підкреслив, що хоче вирішувати всі ці проблеми з "великими країнами" і не брати до уваги тих, кого це стосується в першу чергу, в даному випадку – Україну.

Без чого не можуть обійтися ті, що ніяк не відійдуть від магічного впливу російської мови

Професор Олександр Пономарів

Це не вада, а морфологічна особливість української мови, як і всіх літературних мов, що виникли на народній основі Без таких активних дієприкметників не можуть обійтися тільки ті, що ніяк не відійдуть від магічного впливу російської мови з її господствующими, дрожащими, жизнеутверждающими, млекопитающими, нержавеющими, окружающими, пресмыкающимися, разрушающими, страдающими й под. Замість активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові є прикметники: гальмівний, життєствердний, нержавний, навколишній, панівний, руйнівний, стражденний, чарівний. Або іменники: відпочивальник, вступник, завідувач, командувач, плазун, ссавець тощо.

Чому українських дітей необхідно виховувати на українських образах

Чи мають національність картинки: дерева, зайчики, рибки? Ні. Не мають. А якщо це рибка Параска і рибка Прасков'я? Це ж очевидно, що рибка Параска – це український образ, а рибка Прасков'я – російська. Якщо дитина виховується на картинках (образах, змістах): рибка Параска, Котигорошко, Летючий корабель, Кирило Кожум'яка, мавка, Іван Сірко, Богдан Хмельницький, герой АТО, – то де б ця дитина не жила (Україна, Бразилія, Канада), вона розвиватиметься зі світоглядом українця і пізніше їй це допоможе ідентифікувати себе українцем.

Під час розкопок у "Тюрмі на Лонцького" виявили масове захоронення жертв репресій 1940-1950-их років. ФОТО

Минулого року археологи обстежили невелику територію, результати були не дуже вагомі. В цьому році територію подвір'я розбили на сектори і проводили повздовжні траншеї, щоб локалізувати можливі місця захоронення. Наприкінці минулого тижня дослідники знайшли перше місце поховання, де було двоє останків людей. Після того у другій траншеї вони виявили друге захоронення з десятьма останками. Втім, каже керівник КП "Доля", яке займається дослідженням, Святослав Шеремета, практика показує, що їх може бути й більше.

Йому вічно буде дев'ятнадцять. Сьогодні день народження Героя Небесної сотні Устима Голоднюка

Устим Голоднюк поклав життя у дні найзапеклішого протистояння під час Революції гідності. 20 лютого 2014 року загинув унаслідок вогнепального поранення в голову. Куля поцілила тоді, коли Устим допомагав забирати загиблих біля верхнього виходу станцїї метро "Хрещатик". Куля увійшла йому в потилицю, пробивши блакитну миротворчу каску, і вийшла над правим оком. Коли його доправили в готель "Україна", лікарі вже не могли допомогти хлопцю. "З Днем народження сину! Ти Ангел і тобі завжди буде дев'ятнадцять! Люблю, сумую, горджуся!!!" – написав тато хлопця Володимир Голоднюк.