MENU

"Жизнь наших ребят намного важнее медали" - футболист Роман Зозуля

4888 0

Український футболіст Роман Зозуля - мій спортивний герой! Волонтер АТО - продавав свої медалі, щоб зібрати гроші для фронту, особисто їздив у зону бойових дій, відвідував госпіталі з пораненими військовослужбовцями ЗСУ. Побільше би таких небайдужих спортсменів та патріотів України, які думають не лише за суцільні гроші, а щиро допомагають своїй армії, нашим хлопцям на передовій.

- С чего все началось - почему ты стал волонтером?

- Фанаты подошли, говорят: «Ты бы не хотел помочь военным?» Я ответил, что с удовольствием. Первая покупка - то ли прицел, то ли бинокль ночного виденья, точно уже не помню, давно это было.

Я купил, передал ребятам, а они потом записали для меня видео и поблагодарили. И это меня растрогало... Я тогда понял, что я нуждаюсь в них, а они нуждаются во мне. И все. С этого момента я начал помогать.

- Ты постоянно выставлял что-то на аукцион, чтобы собрать деньги. Тяжело было продавать медаль финала Лиги Европы?

- Мне кажется, что жизнь наших ребят намного важнее медали. Да, это история, но история останется в памяти. А эта медаль может спасти не одну жизнь там - на передовой.

- Медаль ушла за 210 тысяч гривен. А сколько удалось собрать на флешмобе «Я допомагаю українській армії»?

- 53 тысячи грн. Потом еще был велопробег в Днепре, который собрал 12 тысяч.

- Понятно, что фонд "Народна армия" работает не только за твои деньги. Кто именно еще скидывался?

- Когда все начиналось, практически никто не помогал. Бывало, когда мы в команде получали зарплату или какие-то бонусы, я ходил и просил ребят скинуться. Объяснял - парни, нужно срочно купить скорую помощь, давайте поможем. Много раз собирали так необходимую сумму и покупали, что нужно.

- Как тебя изменило волонтерство?

- Очень сильно. Я стал замечать такие вещи, которые раньше не замечал. Стал проще. Раньше я заморачивался - какие мне кроссовки крутые купить или, может, мокасины какие-то. А сейчас мне это неинтересно.

Мне другое приятно. Звонит в два часа ночи спецназовец знакомый: «У мене сьогодні син народився! Приїжджай до мене на хрестини!» Я просто... У меня слезы. И я счастлив. Когда-то ты помог человеку на передовой - потом у него отпуск, он уехал домой, у него родился сын и он первым делом... звонит тебе.

Почитайте його інтерв'ю, корисно для розуміння, що спорт не може залишатися осторонь, коли в країні війна і там в АТО щодня гинуть наші хлопці.

Pavlo Bulgak


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини