Письменник Юрій Винничук зауважує одну з нових і несподіваних форм російської агресії, здійснюваної в інформаційному просторі

Стародавня латинська сентенція "divide et impera" – розділяй і владарюй – ніколи не втрачала своєї актуальності. Хто її виголосив уперше, й досі невідомо, у кожному разі не зафіксовано її раніше, аніж з початку XVII сторіччя.

Досі не доведено, що авторами її були римляни. Хоча римляни чи не першими цілком успішно використовували це правило в житті, натравлюючи одні племена на інших.

Цей спосіб утримування імперії в своїх кігтях Росія довела до особливої витонченості. Задля того, аби натравити осетинів на чеченців, влаштувала трагедію в Беслані, а потім надійно прикрила будь-які розслідування. Ненависть росіян до чеченців підсичувалася вибухами будинків і "Норд-Остом".

Відколи Україна здобула незалежність, Росія вже спокійно спати не могла. Треба було вдаватися до все нових і нових способів розколоти державу і націю. Тому й вигадувалися свіжосклепані етноси як от "русини" або (в інтерпретації О. Бузини) "малороси". Тому й виникли такі меми, як "фашисти", "нацики", "хунта", при чому ще до війни, за доби Януковича. Регіонали ж охоче цю ідею підтримали й довели до абсурду свою ненависть до України, надіславши до польського сейму пропозицію визнати Волинську трагедію геноцидом.

Вигадувалися навіть якісь особливі ментальності – донбаська, одеська... На тему "Одессит – это национальность" можна знайти чимало посилань.

Давно відомо, що саме росіяни фінансують і постачають на Закарпаття літературу та пресу, завозячи її і з Росії, і зі Словаччини. Бо Словаччина теж не проти підтримати русинський рух. Це дуже вигідна справа, адже саме русини й піддалися найтотальнішій словакізації, і незабаром залишиться по них тільки згадка. Так само, як асимілювалися русини й карпатороси в Америці і Канаді.

Читайте також: Кит, на якому тримається вся російська агресія

Здавалося б, русинство на Закарпатті не має жодних перспектив, бо його адептам вдалося притягнути доволі вузьке коло осіб, які погодилися за добрі гроші займатися поганою пропагандою нового етносу і нової мови. А проте тліючу головешку все ще намагаються роздмухати.

Тоді як свідомі українці закликають бойкотувати російські соціальні мережі, всередині цих мереж відбуваються цікаві новаторства. Так, популярна й досі серед молоді мережа "ВКонтакте" переклала свій інтерфейс русинською та галицькою говірками. Тобто поруч із відомими світовими мовами з'явилися ще й ці дві.

І це доволі цікавий феномен, який викликає неабияке здивування. Чому саме Україна удостоїлася такої високої честі бути представлена діалектами? Адже набагато потужніші діалекти існують в Італії, Німеччині, Іспанії, Швеції, Норвегії, Польщі з куди багатшою літературою (цілими романами і п'єсами), ба навіть зі своїми радіо- і телеканалами й театрами. А от вибір упав на Україну, де ці діалекти ледве жевріють.

Відповідь на долоні: Росія й далі зацікавлена в розколах української нації. А коли приглянутися, хто ж став розробником цієї ідеї, то вигулькують молоді люди, чиї погляди капка в капку збігаються з поглядами наших лівих, Опоблоку, Ляшка й особисто В. Медведчука.

Читайте також: Від децентралізації до сепаратизму: псевдотериторіальні громади від Медведчука

Ті самі мантри про зубожіння населення, про багатих і бідних, так, ніби ця проблема не існувала всю історію людства і не є актуальною для найрозвинутіших країн світу.

Якщо ж вступити з молодиками в дискусію, пояснюючи, що це все маразм, що їхня галицька ніяка не галицька, а чистої води фікція і примітив, то у відповідь можна отримати такий вичерпний аргумент: "старий маразматик". Ну, звісно, коли нема чим крити, залишається лаятися.

У тій так званій "галицькій" мові намішано все на купу – наплутано західноукраїнську літературну мову, яка розвивалася упродовж багатьох років і щойно на початку ХХ сторіччя унормувалася, з галицькою говіркою і гуцульським діалектом в один божевільний коктейль.

У результаті маємо словечка, з яких тепер будуть радісно іржати за поребриком, як уже іржали з баби-пупорізки (акушерки), піхвознавця (гінеколога), спалахуйки (запальнички) і т. д., не усвідомлюючи, що то все жарти, і в жодному словнику таких слів нема. Але коли хочеться вірити, що піхвознавець походить зі словника української медичної термінології, то довести протилежне неможливо.

Схожий регіт можуть викликати і запроваджені "ВКонтакте" словечка: имнє (ім'я), женьский, ми ся любит (подобається). Симптоматично, що новітні псевдогаличани навіть ввели літеру Ё!!!

Автори цієї ідеї спираються на якусь міфічну "своєрідну сільську мову", але Галичина доволі велика і, відповідно, сільських мов безліч. Яким чином їх можна звести в одне ціле, щоб це не викликало кпинів?

Західноукраїнський варіант літературної мови мав свою граматику. До чого тут село? Село не видавало часописів і наукових праць, не розробляло наукової лексики. Село давало фольклор. Діалекти гуцульський, бойківський, лемківський давно кодифіковані, і там є свої правила. Змішувати це все докупи – хіба щоб північні сусіди реготали.

Спроби молодиків реабілітувати себе, запровадивши "ВКонтакте" ще й варіант українського правопису 1920-тих років – це тільки окозамилювання. Бо знову ж постає питання: а чому саме з українською мовою робляться такі новації? Чому жодна інша мова не представлена ані діалектами, ані іншими варіантами правопису? Хіба росіяни не мали правопису дореволюційного? Чому б їм його не запровадити? Або розробити інтерфейс ще й з кубанською, поморською чи уральською говірками?

Е ні. Росія – монолітна держава. Вона не дозволить жодного розколу. Тому там і нема регіональної літератури. Усе давно підчищене під одну гребінку, зафіксовано і припечатано. А хто хотів ширити кубанську чи сибірську літературу, були знищені ще в 1930-тих роках. Тому все це є лише ще одним вагомим аргументом: українцям треба бойкотувати російські ресурси.